Чи зобов’язаний переможець процедури закупівлі накладати на документи, які він подає на виконання вимог, визначених пунктом 47 Особливостей, КЕП або УЕП? Думки з цього приводу розділилися, тож у цьому матеріалі ми вирішили детально розібрати це питання.
Почнемо з уточнення: ми розглядатимемо ситуацію, коли в тендерній документації замовника відсутня вимога щодо накладення КЕП/УЕП на документи переможця. Адже якщо така вимога передбачена — її потрібно беззаперечно виконати. А от якщо такої вимоги немає, виникає питання: чи зобов’язаний переможець накладати КЕП/УЕП на подані документи?
Пунктом 47 Особливостей визначено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику через електронну систему документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
Як бачимо, ця норма не містить обов’язку щодо накладення переможцем КЕП або УЕП на зазначені документи. Однак для комплексного аналізу необхідно звернутись і до інших норм Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та Особливостей.
Зокрема, частиною третьою статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються і подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
Крім того, відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону, тендерна пропозиція — це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, вимоги щодо обов’язкового накладення КЕП або УЕП стосуються саме тендерної пропозиції, а не документів, які переможець надає після завершення аукціону.
Проте важливо враховувати позицію контролюючих органів.
Приклад із практики ДАСУ
У ході моніторингу закупівлі № UA-2023-01-06-002051-a встановлено: згідно з тендерною документацією (зокрема, п. 3.1.4 і 3.5.6 інструкції з підготовки тендерної пропозиції), документи учасника мають подаватися з урахуванням вимог законів про електронні документи та довірчі послуги. Тобто, на думку аудиторів, всі документи — у тому числі ті, які переможець подає після завершення прийому пропозицій — повинні бути підписані КЕП/УЕП.
За результатами моніторингу встановлено, що в порушення підпункту 3.1.4 пункту 1, підпункту 3.5.6 пункту 5 розділу III «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації та пункту 3 Порядку № 1082 після завантаження учасником-переможцем ТОВ «Деражня-Агро» документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону, на них не накладено кваліфікований електронний підпис посадової особи учасника.
Як бачимо, ненакладення переможцем процедури закупівлі КЕП/УЕП на документи, подані ним на виконання вимог викладених у пункті 47 Особливостей, вважається контролюючими органами порушенням норм чинного законодавства.
При чому, в своїх висновках ДАСУ не посилається на норми Закону, який дійсно, як ми вже встановили вище, таких вимог не містить – ДАСУ посилається на порушення Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, що затверджений Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11 червня 2020 року № 1082, де пунктом 3 визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.
Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.
Як бачимо, таку вимогу аудитори відносять як до учасників, так і для переможців.
Позиція Колегії АМКУ
Водночас Колегія АМКУ займає протилежну позицію. Вона зазначає, що документи, подані після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, не є складовою пропозиції. Відтак, якщо замовник не вимагав накладення КЕП/УЕП на документи переможця, то відсутність підпису не є підставою для відхилення такого учасника (Рішення від 23.08.2023 № 13335 в закупівлі UA-2023-06-20-014727-a)
Іншими словами, положення частини 3 статті 12 Закону щодо обов’язковості КЕП/УЕП не поширюються на переможця, адже документи, подані після завершення строку прийому пропозицій, не є частиною тендерної пропозиції.
Як бачимо, думки ДАСУ та АМКУ розходяться. Тож, аби уникнути спірних ситуацій, непорозумінь між вами та учасниками/переможцями, а також мінімізувати ризик виявлення порушень під час перевірки аудиторами, рекомендуємо у тендерній документації передбачити окрему вимогу щодо накладення КЕП/УЕП на документи, подані саме переможцем процедури закупівлі.
Після завантаження таких документів переможцем, замовнику слід перевірити, чи накладено на них електронний підпис. У разі його відсутності — нагадати про необхідність його накладення.
Якщо ж така вимога у тендерній документації відсутня, переможець дійсно має право не накладати електронний підпис на документи, подані відповідно до пункту 47 Особливостей.
Читайте більше у нашому блозі:
Відповідальність особи за порушення у сфері публічних закупівель після звільнення
Вимога до учасників: обстеження об’єкту замовника – заборонено чи дозволено?
Строки у відкритих торгах оголошених за Особливостями
Один учасник в ЗЦП: чи має замовник право на укладення договору?
Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.
#переможець #пункт 47 Особливостей #документи переможця #КЕП #УЕП #підпис
