5 травня відбувся вебінар Мінрозвитку «База даних цін на будівельну продукцію та матеріальні ресурси» зі спікеркою Іванною Вахович, директоркою Департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва, який був присвячений, зокрема, практичним аспектам роботи Бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси.
Багато питань на вебінарі стосувалися і теми: «ПКД до змін — як проводити торги та укладати договір». Спробуємо розібратися, беручи до уваги роз’яснення Мінрозвитку, зокрема позицію директорки Департаменту ціноутворення, економіки та організації будівництва, яка відповідала на це питання під час вебінару.
Ситуація:
- ПКД розроблена за Настановою № 281;
- потім з’являється постанова № 1512.
І тут у замовників виникає абсолютно логічне питання: «Що робити далі? Переробляти ПКД чи працювати з тим, що є?»
Працювати з такою ПКД можливо — ці нормативні документи не суперечать один одному. Саме такою є тверда позиція Мінрозвитку.
При цьому учасник, за рахунок самостійного визначення структури договірної ціни, виходить на показники:
- загальновиробничих витрат (10 %);
- адміністративних витрат (3 %);
- прибутку — відповідно до вимог постанови № 1512.
Безпечна модель для замовника — передбачити у тендерній документації:
- ПКД розроблена до введення нових правил;
- ціна пропозиції учасників формується на її основі з урахуванням змін 1–5 до КНУ (наказ № 281).
Такий підхід відповідає реаліям підходу аудиторів під час проведення моніторингів закупівель.
У договорі:
- або залишаєте логіку ПКД (знову ж таки — КНУ, зміни 1–5);
- або впроваджуєте нові правила постанови № 1512 (але чітко і з посиланням на нормативні акти).
Тож користуватися ПКД, розробленою до введення в дію постанови № 1512, цілком можливо — тут без сюрпризів.
А от виконання робіт — це вже інша історія. Воно відбувається за правилами, які діють на момент проведення закупівлі та укладення договору підряду.
І тут головне — не змішати «стару базу» з новими вимогами без чіткої логіки. Бо, як показує практика, найбільші проблеми починаються саме тоді, коли:
- половина договору живе «за старими правилами»;
- інша половина — «вже по-новому»;
- а пояснити, чому саме так, ніхто не може.
Тому до умов проєкту договору зараз варто ставитися особливо уважно. Бо договір — це вже не просто «додаток до тендеру», а документ, який фактично зшиває між собою:
- ПКД;
- вимоги постанови № 1512;
- договірну ціну;
- і майбутні акти виконаних робіт.
Ну що ж… чекаємо нових роз’яснень, змін і доповнень — і, як завжди, вчимося працювати в новій реальності.
Додатково рекомендуємо ознайомитися:
- Оновлення правил визначення вартості будівництва: що змінилося у Постанові № 1512 з 29 квітня 2026 року
- Чи поширюються оновлені правила визначення вартості будівництва на поточний ремонт будівель? Аналіз змін до постанови № 1512 після прийняття постанови КМУ № 526
- База цін у будівництві, зарплата і «улюблене»: як не втратити логіку ціни від ПКД до актів виконаних робіт
#ПКД до постанови 1512 #постанова 1512 будівництво #ПКД після постанови 1512 #укладення договору підряду 1512 #тендер будівельні роботи 1512 #договірна ціна постанова 1512 #будівельні закупівлі 2026 #моніторинг ДАСУ будівництво #тендерна документація будівництво #зміни до КНУ 281 #настанова 281 будівництво #договірна ціна будівництво #проект договору будівельні роботи #кошторисна документація 1512 #ПКД будівництво Prozorro #закупівля робіт Prozorro #будівельний договір Prozorro #ціна пропозиції учасника будівництво #роз’яснення Мінрозвитку 1512 #будівельні роботи договірна ціна #постанова 1512 роз’яснення #акти виконаних робіт будівництво #ДАСУ перевірка будівельних закупівель #будівельні закупівлі воєнний стан #формування договірної ціни будівництво
