Нові правила аналізу цін у будівництві: що змінила Постанова № 1073 (частина ІІ)

Продовження матеріалу про поріг 1,5 млн грн, принцип 60/30/10, тверду й динамічну ціну, зарплату та перехідні положення

У першій частині ми розглянули сферу застосування нових правил, поріг 1,5 млн грн, обов’язки замовника, підрядника, переможця та учасника закупівлі, принцип 60/30/10 і можливість використання цін із сайтів як джерела інформації.

Продовжуємо розбирати практичні зміни, запроваджені Постановою № 1073.

Електронна пропозиція в Базі — окреме джерело

Постанова окремо передбачає електронну цінову пропозицію, внесену та опубліковану безпосередньо на порталі Бази виробником, імпортером, офіційним представником або дистриб’ютором. Таку пропозицію можна використовувати для аналізу цін, зокрема під час актування за динамічної договірної ціни.

Її не слід плутати з каталогами та прайс-листами, які постачальники завантажують до Бази для формування статистичної інформації про середні відпускні ціни. Такі прайс-листи не є електронними ціновими пропозиціями, оприлюдненими для використання в аналізі. Це різні джерела даних із різним призначенням.

Оскільки електронна пропозиція вноситься та оприлюднюється засобами ЄДЕССБ, логічно очікувати, що система фіксуватиме дату і час цих дій. Водночас постанова не деталізує відповідні поля електронної пропозиції, тому остаточні висновки можна буде зробити лише після повноцінного запуску та практичного використання функціоналу.

База даних цін: що діє зараз і що запрацює з 2027 року

До 1 січня 2027 року База даних цін працює в режимі первинного наповнення. У цей період поточні ціни приймаються за результатами аналізу незалежно від середніх цін, які вже можуть відображатися в Базі. Тобто середня ціна Бази поки не є обов’язковою граничною межею. Але це не означає, що Базу взагалі ігноруємо: оприлюднені в ній електронні цінові пропозиції вже можуть використовуватися як джерела для аналізу.

З 1 січня 2027 року правила для твердої договірної ціни посилюються: учасник проводить аналіз у складі тендерної пропозиції, а підтвердженням стає реєстраційний номер електронного звіту в ЄДЕССБ. За порівнюваних характеристик обирається найменша поточна ціна, а відпускна ціна не повинна перевищувати середню ціну відповідного ресурсу в Базі. Якщо інформації про ресурс у Базі немає, його ціна не повинна перевищувати середню поточну ціну, визначену за результатами аналізу.

Не плутаємо два поняття. Відпускна ціна — це вартість матеріалу у постачальника без ПДВ, транспортування та заготівельно-складських витрат. Поточна ціна — кошторисна вартість матеріалу вже на будівельному майданчику: відпускна ціна плюс доставка та заготівельно-складські витрати. Після 1 січня 2027 року із середньою ціною в Базі порівнюється саме відпускна ціна, а для вибору найвигіднішої пропозиції враховується повна поточна ціна.

Отже, у Постанові маємо три календарні точки: 1 вересня 2026 року — основні зміни; 1 січня 2027 року — електронний звіт учасника та перевірка через Базу; 1 серпня 2027 року — скасування порога 1,5 млн грн і перехід від 60/30/10 до 60/35/5.

Один звіт можна використати повторно

Чинний звіт дозволено використовувати для кількох об’єктів з аналогічними технічними характеристиками, розташованих у межах однієї області. Підрядник також може використати під час актування звіт, складений для договірної ціни на тому самому об’єкті, якщо на дату підписання акта він ще чинний.

Крім того, проведення аналізу можна передати за договором проєктувальнику, кошториснику або спеціалізованій організації. Але відповідальність за відповідність звіту Постанові № 1512 та Настанові нікуди не зникає.

Заробітна плата: новий документальний рівень

Постанова № 1073 окремо врегулювала компенсацію заробітної плати у прямих витратах. Під час взаєморозрахунків вона компенсується в межах ліміту, передбаченого договірною ціною, виходячи з фактично нарахованої зарплати. Фактичний рівень підтверджується спеціальною довідкою. До довідки можна включати винагороди фізичним особам за договорами цивільно-правового характеру, якщо роботи безпосередньо пов’язані з об’єктом і включені до прямих витрат.

Субпідрядник надає генеральному підряднику власну довідку про фактичний рівень зарплати та відповідає за її достовірність.

У формі КБ-2в кошторисна зарплата продовжує визначатися за нормативними трудовитратами, фізичними обсягами та погодженою в договірній ціні вартістю людино-години.

Саме тут залишається питання: кошторисна зарплата в акті визначається нормативно, а компенсація прив’язана до фактичного нарахування. Практичний механізм поєднання цих двох величин ще потребуватиме роз’яснень і налаштування кошторисних програм.

Інфляційні кошти отримали практичне призначення

Якщо фактичний рівень зарплати зріс понад показник, врахований у договірній ціні, різницю можна компенсувати за рахунок коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами. Для цього такі кошти мають бути передбачені договірною ціною, а порядок їх використання — договором.

Якщо порядок у договорі не визначений, сторони можуть погодити його додатковою угодою. Це справді корисне уточнення, адже врахування інфляційних коштів і порядок їх використання вже стали однією з «найулюбленіших» тем ДАСУ. Проте безпечніше прописати цей механізм у договорі одразу.

Договірна ціна та додаткова угода: три робочі дні

Підрядник повинен завантажити до ЄДЕССБ первісну договірну ціну разом із договором підряду. Формулювання «протягом трьох робочих днів з дня їх укладення» вжите у множині, тому найбезпечніше рахувати цей строк як для первісного договору, так і для додаткової угоди.

Якщо додатковою угодою затверджено нову або уточнену редакцію договірної ціни, підрядник повинен завантажити її до ЄДЕССБ протягом трьох робочих днів з дня укладення угоди. Завантажується саме договірна ціна, визначена додатковою угодою, а не лише текст самої угоди.

Оприлюднення додаткової угоди замовником у Prozorro не замінює завантаження оновленої договірної ціни підрядником до ЄДЕССБ. Це два окремі обов’язки у двох системах. Отже, одна додаткова угода тепер може мати два інформаційні маршрути — щоб документ дорогою точно не загубився.

Якщо додаткова угода змінює лише строк виконання робіт, реквізити чи інші умови і не визначає нову договірну ціну, повторно завантажувати ціну немає підстав. Але якщо угодою затверджено нову редакцію договірної ціни навіть без зміни загальної суми договору, триденний строк краще не випробовувати на міцність.

Практична порада замовнику: прямо передбачити в договорі обов’язок підрядника завантажувати первісну та оновлену договірну ціну до ЄДЕССБ і надавати підтвердження виконання цього обов’язку.

Відсутність дозвільних документів на виконання капітального ремонту не названа окремою підставою для незавантаження. Тому для об’єктів, які не потребують повідомлення про початок робіт або введення в експлуатацію, практичний механізм роботи в ЄДЕССБ ще може викликати запитання, але автоматичного звільнення Постанова не встановлює.

Стару проєктну документацію переробляти не потрібно

Перехідні положення нарешті закривають одну з найболючіших тем. Якщо проєктну документацію затверджено до запровадження обов’язкового електронного звіту, відсутність такого звіту не є підставою для коригування проєкту. Закінчення строку дії старого звіту також саме по собі не змушує переробляти документацію.

Якщо позитивний експертний звіт отримано раніше, повторно проходити експертизу лише через відсутність звіту з аналізу цін не потрібно. Але якщо договір укладається після набрання чинності відповідними вимогами, аналіз проводиться на етапі, визначеному постановою з урахуванням дати закупівлі та виду договірної ціни: у тендерній пропозиції, перед укладенням договору або під час актування.

Для динамічних договорів, укладених у період з 25 листопада 2025 року до 28 квітня 2026 року включно, аналіз під час взаєморозрахунків і його завантаження до ЄДЕССБ обов’язкові лише тоді, коли такий порядок та обов’язок прямо передбачені договором.

Що замовнику та підряднику варто зробити вже зараз

1. Перевірити сферу застосування. Визначити, чи є предметом саме будівництво, реконструкція, реставрація або капітальний ремонт, а не поточний ремонт будівлі.
2. Визначити вид договірної ціни. Для твердої та динамічної ціни аналіз проводиться на різних етапах.
3. Затвердити внутрішній порядок для малих об’єктів. До 1 серпня 2027 року він потрібний для об’єктів із загальною кошторисною вартістю до 1,5 млн грн; для об’єкта вартістю рівно 1,5 млн грн безпечніше застосувати повну процедуру.
4. Перебудувати аналіз під 60/30/10. Окремо перевірити джерела для основних 60% і не вимагати три цінові пропозиції на кожну дрібну позицію.
5. Оновити тендерну документацію за датами. До 31 грудня 2026 року не вимагати від усіх учасників реєстраційний номер електронного звіту; з 1 січня 2027 року передбачити його для твердої ціни.
6. Переглянути договори. Прописати порядок використання інфляційних коштів, підтвердження фактичної зарплати, дії субпідрядників та завантаження первісної й оновленої договірної ціни.
7. Перевірити перехідні положення. Не коригувати стару ПКД і не вимагати нові документи від старого договору автоматично — спочатку перевірити дату та умови договору.

Отже, що маємо у підсумку?

Уряд не скасував аналіз цін, але відмовився від ідеї перевіряти кожен цвях із однаковою глибиною. Основна увага тепер зосереджується на матеріалах, які реально формують вартість об’єкта, а для дрібних позицій і невеликих проєктів передбачено спрощення.

Водночас Постанова № 1073 — це не лише полегшення. З 1 січня 2027 року учасники закупівель із твердою договірною ціною отримають новий обов’язок: електронний аналіз у складі тендерної пропозиції та контроль через Базу даних цін.

Тому головне зараз — не просто запам’ятати формулу 60/30/10, а правильно розвести правила за датами, етапами та видами договірної ціни. Інакше практика вкотре випередить нормативну теорію — і найактуальнішим джерелом цін виявиться не аналітика Prozorro, а прайс найближчої будівельної бази, написаний від руки на картонці.

Нормативні джерела

Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 № 1073

Офіційний текст змін до Постанови № 1512

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1512