Нові правила аналізу цін у будівництві: що змінила Постанова № 1073 (частина І)

Поріг 1,5 млн грн, принцип 60/30/10, тверда й динамічна ціна, зарплата та перехідні положення — без нормативного туману.

Через великий обсяг практичної інформації цей матеріал ми вирішили розділити на дві частини. У першій частині розглянемо сферу застосування нових правил, поріг 1,5 млн грн, розподіл обов’язків сторін, принцип 60/30/10, а також особливості використання цін із сайтів виробників, імпортерів, офіційних представників і дистриб’юторів.

1 вересня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2026 № 1073, яка знову змінила правила визначення вартості будівництва та аналізу цін на матеріальні ресурси. Юридичний текст традиційно складений із замін слів, нових абзаців і відкладених дат. Але за цим нормативним туманом є цілком практичні зміни — і переважно вони справді спрощують роботу. Якщо вам здалося, що з аналізом цін уже все зрозуміло, не хвилюйтеся: Постанова № 1073 вже виправила цю прикру ситуацію.

Якщо зовсім коротко

1. До 1 серпня 2027 року для об’єктів із загальною кошторисною вартістю до 1,5 млн грн порядок аналізу цін визначає сам замовник своїм внутрішнім документом. Щодо об’єкта вартістю рівно 1,5 млн грн у тексті є колізія, про яку поговоримо далі.
2. Для інвесторської кошторисної документації (ПКД) та твердої договірної ціни запроваджено принцип 60/30/10.
3. Чітко розмежовано обов’язки замовника, підрядника, переможця та учасника закупівлі.
4. Обов’язковий електронний звіт учасника у складі тендерної пропозиції за твердої ціни запрацює з 1 січня 2027 року.
5. За динамічної ціни аналіз під час взаєморозрахунків проводить підрядник — разом із підготовкою актів виконаних робіт.
6. За визначених постановою умов ціни із сайтів виробників, імпортерів, офіційних представників і дистриб’юторів можуть визнаватися ціновими пропозиціями.
7. Стару проєктну документацію не потрібно переробляти лише через відсутність електронного звіту з аналізу цін.

Спочатку важливе: на які роботи поширюються правила

Постанова № 1073 не розширила сферу застосування Постанови № 1512. Вона стосується нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, що виконуються із залученням визначених у постанові публічних коштів.

Звичайний поточний ремонт приміщень або будівель до цього переліку не належить. Тому переносити вимоги Постанови № 1512 на кожне фарбування кабінету чи заміну лінолеуму не потрібно. Водночас замовник має право окремим розпорядчим документом поширити відповідні кошторисні правила на поточний ремонт приміщень. Окремі правила встановлені для автомобільних доріг загального користування, але це вже інша історія.

Об’єкти до 1,5 млн грн: аналіз залишається, але порядок визначає замовник

До 1 серпня 2027 року повна процедура аналізу цін за Настановою обов’язкова для об’єктів із загальною кошторисною вартістю від 1,5 млн грн. Для об’єктів, вартість яких не перевищує 1,5 млн грн, замовник сам визначає порядок аналізу своїм організаційно-розпорядчим документом.

Простими словами: це не звільнення від аналізу взагалі. Це право замовника встановити розумний внутрішній алгоритм — наприклад, хто збирає ціни, які джерела використовуються, як оформлюється результат і де зберігаються підтвердні документи.

Є й маленька нормативна пастка. В одному місці зазначено «від 1,5 млн грн», а в іншому — «не перевищує 1,5 млн грн». Тому об’єкт вартістю рівно 1 500 000 грн формально потрапляє в обидві категорії. До появи офіційного роз’яснення безпечніше застосовувати повну процедуру.

Хто тепер проводить аналіз цін

Постанова уточнила обов’язки сторін щодо проведення аналізу цін.

1. Замовник — під час складання інвесторської кошторисної документації.
2. Підрядник — під час складання інвесторської документації, якщо розроблення проєкту покладено на нього, а також під час підготовки актів виконаних робіт за динамічної договірної ціни.
3. Переможець або майбутній виконавець (підрядник) — у складі документів для укладення договору про закупівлю у разі твердої договірної ціни.
4. Учасник закупівлі — під час підготовки тендерної пропозиції за твердої договірної ціни, але ця вимога набирає чинності лише з 1 січня 2027 року.

Для закупівель, які проводяться зараз, із 1 вересня до 31 грудня 2026 року, вимагати від кожного учасника реєстраційний номер електронного звіту не потрібно. За твердої договірної ціни аналіз подає переможець під час погодження документів для укладення договору.

За динамічної договірної ціни логіка інша: аналіз цін не переноситься до тендерної пропозиції і не дублюється під час погодження договірної ціни. Його проводить підрядник під час підготовки акта приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3. Замовник перевіряє обґрунтованість поданих даних, але не створює замість підрядника другий паралельний звіт.

Принцип 60/30/10 замість 60/40

Усі матеріальні ресурси розподіляються за їхнім впливом на загальну вартість матеріалів. Спочатку визначаємо сумарну вартість усіх ресурсів, потім розташовуємо позиції від найдорожчих до найдешевших.

• Перші 60% вартості — не менше трьох цінових пропозицій на кожну відповідну позицію. Це основні ціноутворюючі матеріали.
• Наступні 30% — достатньо щонайменше однієї цінової пропозиції або одного належного джерела.
• Останні 10% — найдешевші позиції. Можна використовувати будь-які не заборонені джерела, а зазначати їх у звіті необов’язково.

Наприклад, якщо всі матеріали в кошторисі коштують 1 млн грн, поглиблений аналіз із трьома пропозиціями проводимо для ресурсів, які сукупно формують 600 тис. грн. Для наступних 300 тис. грн достатньо одного джерела, а останні 100 тис. грн аналізуємо у спрощеному порядку.

Для наступних 30% перелік джерел значно ширший: інші постачальники, відкриті вебресурси, електронна система закупівель, База даних цін, інформаційні довідники, спеціалізовані інформаційно-аналітичні бази та інші не заборонені законодавством джерела.

З 1 серпня 2027 року співвідношення зміниться на 60/35/5. А для взаєморозрахунків за динамічної ціни діє інша модель: на основні 60% потрібно не менше трьох пропозицій, на решту 40% — не менше однієї.

Немає трьох відповідей? Тепер є законний алгоритм

Якщо для основних матеріалів не вдалося отримати три пропозиції, потрібно підтвердити, що запити справді надсилалися. Строк очікування відповіді становить не менше п’яти робочих днів, якщо у запиті не зазначено більшого строку.

Факт надсилання запиту та відсутність відповіді фіксується у звіті. Це визнається належним обґрунтуванням недостатньої кількості конкурентних пропозицій. Отже, правило працює не як «три відповіді за будь-яку ціну», а як обов’язок добросовісно спробувати їх отримати.

Ціна на сайті теж може бути ціновою пропозицією

Під час складання інвесторської кошторисної документації та на етапах твердої договірної ціни ціна матеріалу на сайті може замінити окремий комерційний лист, якщо інформація розміщена виробником, імпортером, офіційним представником або дистриб’ютором і дозволяє визначити:

• суб’єкта господарювання;
• конкретний матеріальний ресурс;
• одиницю виміру;
• ціну;
• дату або період дії ціни — і саме тут починається найцікавіше.

Як оформлювати практично. Я б застосовувала таку градацію.

Важливе застереження для підрядників: за динамічної договірної ціни звичайну ціну із сайту не можна автоматично вважати ціновою пропозицією для актування — постанова прямо цього не передбачає. Тому для основних 60% на цьому етапі безпечніше використовувати оформлені цінові пропозиції або електронні пропозиції, оприлюднені в Базі даних цін, а не лише скриншот сторінки.

Використання ціни із сайту не означає, що матеріал обов’язково потрібно купити саме там. Так само постачальник не зобов’язаний здійснити поставку лише тому, що його ціну включили до звіту. Водночас посилання, скриншот, дату перегляду та характеристики ресурсу краще зберігати: нормативне спрощення не скасовує здорового документального сліду.