Цим матеріалом ми продовжимо правовий лікбез для уповноважених осіб і спробуємо в доступній формі пояснити деякі правові аспекти застосування практики Верховного Суду.
Ми вже зверталися до цієї теми в матеріалі «Подібні правовідносини – які це відносини?», і там говорили про те, що «подібність» правовідносин дає підстави суду застосовувати висновки, зроблені судом при розгляді іншої, подібної справи.
Разом з тим, Верховним Судом приймаються рішення, які можуть суперечити одне одному. В результаті цього замовникам, які не мають юридичної освіти, досить складно визначити, які саме рішення мають пріоритет над іншими, і які саме рішення варто брати до уваги при підготовці свої позиції про тій чи іншій судовій справі. В цьому матеріалі ми поговоримо саме про це питання, про ієрархію рішень Верховного Суду.
Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Одним із важливих повноважень Верховного Суду є забезпечення однакового застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини другої статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
У складі Верховного Суду діють:
- Велика Палата Верховного Суду;
- Касаційний адміністративний суд;
- Касаційний господарський суд;
- Касаційний кримінальний суд;
- Касаційний цивільний суд.
Як бачимо, для кожного виду судочинства утворені окремі касаційні суди. Замовники, здебільшого, мають справу саме зі справами адміністративної юрисдикції, коли в суді оскаржують висновки ДАСУ. Такі справи розглядаються за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України (КАС України), у Верховному Суді цими справами опікується Касаційний адміністративний суд
КАС України передбачає, що у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень судом касаційної інстанції здійснює, зокрема, об’єднана палата Касаційного адміністративного суду (частина дев’ята статті 33).
Так, стаття 346 КАС України закріплює підстави для передачі справи на розгляд об’єднаної палати. Зокрема, суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об’єднаної палати.
Порядок передачі справи на розгляд палати, об’єднаної палати регламентує стаття 347 КАС України. Так, питання про передачу справи на розгляд відповідної палати вирішує суд за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи більшістю від складу суду, що розглядає справу. Таке питання може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції, про що суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в рішенні, визначеному в частинах першій – четвертій статті 346 КАС України.
Як бачимо, структура Верховного Суду досить розгалужена, і, відповідно, рішень приймається досить багато. Як же розібратися в їх пріоритетності?
В цьому нам допоможе знову ж таки, рішення Верховного Суду. Так, Верховний Суд в Постанові від 12 березня 2025 року (справа № 924/524/24) вказує наступне:
Колегія суддів наголошує, що враховуючи ієрархію правових висновків Верховного Суду, висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду мають перевагу над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20), а відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Наведемо згадані рішення детальніше:
- Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2021 року по справі № 166/1222/20 визначив наступне:
Логіка побудови й мета існування цих процесуальних механізмів вказує на те, що в цілях застосування норм права в подібних правовідносинах за наявності протилежних правових висновків суду касаційної інстанції слід виходити з того, що висновки, які містяться в судових рішеннях судової палати Касаційного цивільного суду, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду – над висновками палати чи колегії суддів цього суду, а висновки Великої Палати Верховного Суду – над висновками об’єднаної палати, палати й колегії суддів Касаційного цивільного суду.
- Постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 755/10947/17):
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Висновок: ієрархія судових рішень Верховного Суду така (за спаданням):
- Велика Палата Верховного Суду.
- Об’єднана палата Касаційного суду (за напрямом – господарського, адміністративного і т. д.).
- Судова палата Касаційного суду (за напрямом – господарського, адміністративного і т. д.).
- Колегія суддів відповідного Касаційного суду.
Вдалих Вам закупівель!
#Верховний Суд #Касаційний адміністративний суд #Велика Палата #Об’єднана палата
