Якщо останні пів року головними темами у сфері будівельного ціноутворення були постанова КМУ № 1512 та Настанова щодо аналізу цін на матеріальні ресурси, то після появи Зміни № 6 до Настанови з визначення вартості будівництва фокус поступово зміщується на інші питання. Заробітна плата, взаєморозрахунки за виконані роботи, страхування ризиків, місце податкового навантаження підрядника у структурі договірної ціни — саме ці теми можуть стати предметом майбутніх дискусій між замовниками, учасниками процедур закупівель та органами державного фінансового контролю.
У будівельній галузі є документи, які залишаються майже непоміченими до того моменту, поки їх наслідки не починають відчувати на собі замовники, підрядники, проєктувальники та аудитори.
Саме до таких документів належить Зміна № 6 до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 08 червня 2026 року № 1069.
На перший погляд зміни виглядають технічними: скориговано окремі пункти Настанови, вилучено кілька рядків із форм договірної ціни та актів виконаних робіт, додано нову довідку про фактичну заробітну плату.
Проте більш детальний аналіз свідчить: частина нововведень може суттєво вплинути як на підготовку тендерної документації, так і на подальше виконання договорів підряду.
Податки та збори зникли з договірної ціни. Але чи зникла проблема?
Однією з найбільш дискусійних новел стало вилучення з Настанови положень щодо «податків, зборів та обов’язкових платежів, встановлених законодавством і не врахованих складовими вартості будівництва».
Відповідні рядки вилучені не лише з тексту Настанови, але й з форм договірної ціни, локальних кошторисів та інших додатків.
Для підрядних організацій на загальній системі оподаткування ця зміна навряд чи стане критичною. Податок на прибуток традиційно не виступав окремою кошторисною складовою та сплачувався за рахунок фінансового результату підприємства.
Натомість для фізичних осіб-підприємців ситуація виглядає значно складнішою.
Протягом останніх років професійна спільнота активно дискутувала щодо можливості врахування єдиного податку та військового збору як окремої складової договірної ціни. Після внесення Зміни № 6 нормативне підґрунтя для такого підходу фактично відсутнє.
Водночас законодавець не надав відповіді на інше питання: за рахунок якої саме складової договірної ціни підрядник — фізична особа — повинен компенсувати власне податкове навантаження.
Адже складові договірної ціни визначаються кошторисними нормами та мають чіткі алгоритми розрахунку. Заробітна плата, загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, прибуток, ризики та інфляційні витрати мають власну методологію визначення.
Отже, дискусія щодо місця єдиного податку в структурі договірної ціни, ймовірно, не завершиться, а лише перейде в нову площину.
Аналіз цін остаточно став частиною кошторисного регулювання
Ще одна важлива зміна стосується аналізу цін на матеріальні ресурси.
Тепер Настанова прямо відсилає до Настанови щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси.
Фактично аналіз цін, який донедавна багато хто сприймав як окремий спеціальний механізм, інтегрований у систему кошторисного нормування.
Для замовників це означає необхідність перегляду тендерної документації та внутрішніх порядків формування очікуваної вартості.
Для учасників — підвищення вимог до якості підготовки підтвердних матеріалів.
Для органів державного фінансового контролю — отримання додаткового нормативного аргументу під час перевірки правильності визначення вартості матеріальних ресурсів.
Саме тому можна прогнозувати подальше зростання кількості питань аудиторів щодо джерел цінової інформації, характеристик матеріалів, результатів ранжування та належного документального підтвердження проведеного аналізу.
Фактична заробітна плата: новий етап взаєморозрахунків
Без перебільшення, найбільш революційною зміною можна назвати появу нового пункту 6.20 Настанови.
Відтепер під час взаєморозрахунків за виконані роботи заробітна плата у складі прямих витрат має підтверджуватися фактичною заробітною платою, нарахованою працівникам на відповідному об’єкті будівництва.
Для цього вводиться новий документ — довідка про фактичний рівень заробітної плати.
На практиці це означає, що питання заробітної плати виходить за межі виключно кошторисних розрахунків і переходить у площину бухгалтерського обліку.
Особливу увагу привертає те, що законодавець прив’язав поняття фактичної заробітної плати до фонду оплати праці, визначеного Інструкцією зі статистики заробітної плати.
Таким чином, джерелом інформації для підтвердження фактичної зарплати стають не кошторисні показники, а бухгалтерські дані підрядника.
Очевидно, що найближчим часом виникатимуть численні практичні питання:
- яким чином розподіляти фонд оплати праці між кількома об’єктами;
- як підтверджувати зарплату працівників, які одночасно працюють на різних будівельних майданчиках;
- як діяти при залученні субпідрядників;
- чи поширюється новий механізм на фізичних осіб-підприємців без найманих працівників.
Відповідей на більшість цих питань Зміна № 6 поки що не містить.
Підрядник отримав право формувати іншу зарплату, ніж замовник
Не менш цікавою є норма, яка дозволяє підряднику застосовувати розмір кошторисної заробітної плати, відмінний від того, який був використаний під час складання інвесторської кошторисної документації.
Більше того, збільшення заробітної плати може здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами.
Для замовників це означає необхідність більш уважного формування умов тендерної документації та проєктів договорів.
Інакше однакові норми можуть трактуватися учасниками по-різному вже на стадії укладення договору.
Страхування ризиків поступово стає новою нормою
Зміна № 6 також вводить можливість врахування витрат на страхування ризиків учасників будівництва.
Для великих об’єктів така практика давно є звичною.
Однак тепер страхування отримує додаткове нормативне підґрунтя в кошторисному регулюванні, що може призвести до його більш широкого застосування в договорах підряду.
Висновки
Зміна № 6 не є черговим технічним коригуванням Настанови.
Фактично законодавець розпочав поступовий перехід від суто нормативної моделі ціноутворення до моделі, в якій значно більшу роль відіграватимуть фактичні економічні показники діяльності підрядника.
Найближчим часом професійна спільнота, безумовно, отримає нові роз’яснення та перші практичні кейси застосування цих норм.
Однак уже сьогодні можна прогнозувати, що основними темами майбутніх спорів стануть не матеріальні ресурси чи коефіцієнти, а питання фактичної заробітної плати, підтвердження її розміру та місце податкового навантаження фізичних осіб-підприємців у структурі договірної ціни.
Окремо варто звернути увагу, що наразі професійна спільнота фактично аналізує лише текст Зміни № 6. Водночас для повноцінного розуміння механізму її практичного застосування важливо дочекатися оновлення всіх пов’язаних форм та додатків, зокрема форм договірної ціни, локальних кошторисів, актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (КБ-3). Саме після появи оновлених форм стане зрозуміліше, які складові вартості законодавець дійсно вилучив із системи ціноутворення, які лише перемістив до інших елементів розрахунку, а також що саме і з чим необхідно буде порівнювати під час виконання договорів та проведення взаєморозрахунків.
Тож Зміна № 6 вже набрала чинності. Але, як це часто буває у сфері публічних закупівель та будівництва, відповіді на одні питання породили декілька нових. І якщо сьогодні професійна спільнота уважно читає текст змін, то завтра замовники, підрядники та аудитори почнуть читати його кожен по-своєму. А отже, найцікавіша частина цієї історії, схоже, ще попереду. Поки ж чекаємо на оновлені форми та додатки, адже саме вони дадуть відповідь на багато практичних запитань, які наразі залишаються відкритими.
#Зміна 6 до настанови будівництво #кошторисні норми будівництво зміни 2026 #вартість будівництва воєнний стан зміни #аналіз цін на матеріальні ресурси настанова #кошторисна заробітна плата будівництво правила #договірна ціна будівництво зміни 2026 #КМУ 1512 будівництво ціноутворення #публічні закупівлі будівельні роботи кошторис #взаєморозрахунки будівництво КБ2в зміни #страхування ризиків будівництво кошторис #фактична заробітна плата будівництво довідка #кошторис будівництво зміни настанови Мінрегіон #підрядник будівництво податки договірна ціна #локальний кошторис зміни будівельні норми #аналіз вартості будівництва замовник вимоги #кошторисні норми України настанова зміни №6
