Як застосувати вимоги щодо локалізації у випадку придбання товарів по виняткам згідно пункту 13 Особливостей?

Проведення закупівель на підставі пункту 13 Особливостей не звільняє замовників від обов’язку дотримання вимог пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Відповідно, під час здійснення таких закупівель замовники мають враховувати необхідність підтвердження рівня локалізації виробництва відповідних товарів.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 6-1 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» встановлені особливості здійснення закупівель товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:  замовник здійснює закупівлю таких товарів, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує певний розмір, у 2025 році це – 25 відсотків.

Як бачимо, ця норма жодним чином не визначає, при здійсненні яких видів закупівель повинні застосовуватися встановлені вимоги до товарів, з чого можемо зробити висновок, що вид закупівлі значення не має, незалежно від обраного виду закупівлі норма пункту 6-1 має бути виконана.

Це, у свою чергу, викликає логічне запитання: які саме документи повинен надати замовнику постачальник для підтвердження локалізації виробництва товару?

Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.

Анастасія Борисенко

Юрист, фахівець з публічних закупівель

Медіаресурс