Одностороння відмова від виконання договору про закупівлю може бути досить корисним інструментом, проте цей інструмент потрібно застосовувати правильно. У цьому матеріалі ми розкажемо, як замовник може використовувати цей механізм з метою захисту своїх інтересів та без порушень законодавства.
Почнемо з нормативно-правового регулювання питання односторонньої відмови від виконання зобов’язань за договором. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (ЦКУ, ГКУ). В свою чергу, відповідно до статті 525 ЦКУ одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, одностороння відмова від договору можлива, тільки якщо таке право передбачене самим договором або законом. Ми зосередимо свою увагу на випадках, коли одностороння відмова від виконання договору встановлюється в договорі про закупівлю. Як відомо, саме замовник готує проект договору про закупівлю і самі він має можливість визначити в проекті договору, в яких випадках та за яких умов така одностороння відмова можлива. Далі ми на практиці органу оскарження покажемо правомірність того чи іншого варіанту встановлення в проекті договору права на односторонню відмову від виконання зобов’язань за договором.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
