Судових справ щодо завищення вартості будівельних матеріалів багато. У цій статті не аналізуватимемо окремі кримінальні провадження чи судові рішення. Наше завдання практичніше: знайти баланс між обов’язком замовника раціонально використовувати бюджетні кошти та правом підрядника отримати оплату і прибуток у межах належно укладеного договору.
Розглянемо типову ситуацію. За результатами відкритих торгів укладено договір на капітальний ремонт із динамічною договірною ціною. Під час виконання робіт проєкт скоригували, отримали позитивний експертний звіт і перезатвердили. Після коригування частина невиконаних обсягів зменшилася, а матеріали для залишку робіт подорожчали. Загальну ціну договору збільшувати не планують.
Чи можна укласти додаткову угоду та викласти договірну ціну і кошторисні додатки в новій редакції?
Коротка відповідь: так, але не лише тому, що ціна названа динамічною. Таку позицію можна захистити, якщо механізм уточнення ціни був передбачений початковим договором, зміни стосуються невиконаного залишку, кожна цифра підтверджена документами, а коригування не приховує нових або замінених робіт.
Матеріали — складова ціни робіт, але не окрема закупівля товару
Предметом договору підряду є результат робіт: відремонтоване приміщення, змонтована система, реконструйований чи збудований об’єкт. Цегла, кабель, труби або фарба входять до прямих витрат і формують ціну цього результату.
Тому збільшення вартості матеріалу в договорі на роботи не слід оформлювати як зміну ціни за одиницю товару. Замовник купує роботи, а не набір товарів усередині кошторису.
Документи з інформацією про ціни матеріальних ресурсів є невід’ємними додатками до договору відповідно до статті 41 Закону про публічні закупівлі. Їх оприлюднення забезпечує прозорість, але не перетворює матеріали на окремий предмет закупівлі й не скасовує погоджений механізм динамічної ціни.
Водночас підрядник не має автоматичного права перекласти на замовника будь-яке подорожчання. Він має право на оплату за правилами, погодженими в договорі. Замовник, зі свого боку, повинен перевірити не лише ринковість заявленої ціни, а й фактичну вартість придбання та використання ресурсу на конкретному об’єкті.
Прибуток підрядника — не резервний фонд для покриття будь-якого стрибка цін. Але й динамічна ціна — не безлімітна картка замовника, якою намагається скористатися підрядник😊. Працює лише той механізм, який був закладений у договір і підтверджений документами.
Три різні операції, які не можна змішувати
У цій ситуації потрібно окремо визначити правову природу кожної зміни.
|
Що відбувається |
Як оцінювати |
| Зменшуються або виключаються невиконані обсяги | Застосовується підпункт 1 пункту 19 Особливостей № 1178. У нашому кейсі зміни підтверджуються скоригованою проєктною документацією, позитивним експертним звітом, документом про перезатвердження та порівняльним розрахунком. |
| Уточнюються ціни матеріалів для невиконаного залишку | Застосовується первісно погоджений механізм динамічної договірної ціни, норми будівельного ціноутворення та правила аналізу цін. Це не зміна ціни за одиницю товару. |
| Після коригування з’являються роботи, яких не було в початковому договорі; один вид робіт замінюється іншим; або збільшується обсяг окремих робіт | Це зміна складу або кількості робіт, а не уточнення ціни матеріальних ресурсів. Необхідно окремо визначити, чи допускається така зміна умовами договору та законодавством про закупівлі. Самого факту, що загальна ціна договору не збільшується, недостатньо. Це окреме питання, відповідь на яке має інший механізм. |
Перші дві операції можна описати в одній додатковій угоді, але вони мають бути розділені в тексті, розрахунках і підтвердних документах.
Важливо: те, що загальна ціна договору не перевищує початкову, зменшує ризик, але не легалізує будь-який перерозподіл усередині кошторису. Для контролера головне не лише підсумкова сума, а й те, за що саме сплачено бюджетні кошти.
Що змінили постанови № 1512 і № 526
Постанова КМУ від 19.11.2025 № 1512 запровадила спеціальні правила визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану. Вона застосовується з 25.11.2025. Постанова КМУ від 24.04.2026 № 526, що діє з 29.04.2026, уточнила ці правила. Аналіз цін проводиться з урахуванням Настанови, затвердженої наказом Мінрозвитку від 20.03.2026 № 591, а кошторисні розрахунки — за чинною редакцією Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом № 281, зокрема зі Зміною № 6, затвердженою наказом від 08.06.2026 № 1069.
Для взаєморозрахунків за динамічної договірної ціни принцип такий:
- підрядник проводить аналіз цін під час підготовки актів виконаних робіт;
- замовник — під час їх підписання;
- поточні ціни приймаються на підставі фактичної вартості ресурсів та з урахуванням проведеного аналізу;
- відпускна ціна ресурсу не повинна перевищувати середню ціну відповідного ресурсу в базі даних цін, якщо інформація про нього в базі є і відповідний режим уже застосовується;
- якщо ресурсу в базі немає, ціну обґрунтовують результатами аналізу;
- звіт з аналізу цін повинен бути чинним на дату підписання акта; строк його дії — не більше трьох місяців.
Ці норми прямо визнають, що при динамічній ціні вартість матеріалів на етапі взаєморозрахунків може відрізнятися від тендерної. Але постанови № 1512 і № 526 не є універсальною підставою для зміни істотних умов договору про закупівлю. Вони пояснюють, як визначити й перевірити поточну вартість, а не дозволяють після торгів переписати правила договору.
Простими словами: якщо договір укладено за старими правилами, спочатку відкрийте його і перевірте, що саме там написано про динамічну ціну та порядок її уточнення. Якщо такий механізм уже передбачений — застосовуємо його до невиконаного залишку робіт і підтверджуємо розрахунками та документами. Якщо механізму немає, додати його зараз так, ніби він існував від початку, ризиковано. Постанова № 526 дозволила уточнювати умови раніше укладених договорів, але не дала сторонам права повністю переписувати погоджені правила ціноутворення.
Тобто спочатку читаємо власний договір, а вже потім — постанову № 526. Бо постанова не виправить того, чого сторони свого часу не передбачили в договорі.
Практичний алгоритм: починаємо з договору, а не з додаткової угоди
1. Підрядник готує — замовник перевіряє
Це найбільш практичний варіант.
- Кошторисник підрядника складає проєкт порівняльної відомості.
- Підрядник додає договірну ціну, акти, накладні, платіжні документи, аналіз цін і розрахунок залишку.
- Технічний нагляд підтверджує виконані та невиконані обсяги.
- Проєктант підтверджує виключені, змінені або нові проєктні рішення.
- Кошторисник замовника чи залучений фахівець перевіряє розрахунки.
- Замовник погоджує остаточну відомість.
Цей варіант логічний, оскільки саме підрядник володіє інформацією про фактичне придбання матеріалів і формує розрахунки для взаєморозрахунків. Постанова № 1512 також передбачає участь замовника або підрядника у створенні звіту з аналізу цін залежно від відповідного етапу.
2. Відокремити коригування проєкту від законності зміни договору
Позитивний експертний звіт підтверджує, що скоригована проєктна документація, у тому числі її кошторисна частина, відповідає встановленим вимогам. Під час експертизи перевіряються наявність і належне оформлення звіту з аналізу цін, дотримання процедури його складання та використання результатів аналізу в кошторисній документації. Водночас експертний звіт стосується вартості, визначеної у скоригованій проєктній документації. Він не замінює підтвердження фактичної вартості матеріалів під час подальшого актування та сам по собі не є підставою для включення нових робіт до чинного договору.
До пакета документів доцільно включити пояснення проєктувальника, документ про перезатвердження проєкту та порівняння початкових і скоригованих проєктних рішень. Якщо після коригування з’явилися нові чи замінені роботи, можливість їх включення до чинного договору потрібно оцінювати окремо.
3. Спочатку додаткова угода — потім нові цифри в актах.
Додаткова угода потрібна для зменшення невиконаних обсягів, викладення в новій редакції додатків, які справді змінюються, та, за потреби, уточнення загальної ціни договору. У ній доцільно прямо записати:
- Невиконані обсяги, визначені в додатку, зменшуються або виключаються на підставі підпункту 1 пункту 19 Особливостей № 1178.
- Розрахунки щодо невиконаного залишку уточнюються відповідно до пунктів ___ договору про динамічну договірну ціну, статті 844 ЦК України, Загальних умов № 668, чинних кошторисних норм, постанови № 1512 у редакції постанови № 526 та Настанови № 591.
- Остаточні поточні ціни матеріальних ресурсів для взаєморозрахунків визначаються на дату відповідного акта на підставі фактичної вартості й належного аналізу цін.
- Уже прийняті роботи не перераховуються; нові роботи цією угодою не додаються.
- Загальна ціна договору становить ___ грн і не перевищує початкову ціну.
- Договірна ціна, локальні кошториси, відомості ресурсів, викладаються в новій редакції. Графік виконання робіт і план фінансування оновлюються, якщо зміни впливають на передбачені ними показники.
Окрема додаткова угода на кожне коливання ціни не потрібна, якщо початковий договір уже передбачає визначення поточної вартості в актах. Але якщо змінюються загальна ціна, обсяги або кошторисні додатки як частина договору, такі зміни потрібно оформити належним чином.
4. Показати, звідки взялася ціна в акті
Звіт з аналізу цін показує рівень цін на ринку, але під час взаєморозрахунків за динамічною договірною ціною потрібно також підтвердити фактичну вартість матеріалу, придбаного підрядником.
Тому підрядник разом з актом надає:
- чинний звіт з аналізу цін;
- рахунок, видаткову накладну або інший первинний документ, у якому зазначено фактичну ціну придбання;
- документи щодо доставки, якщо транспортні витрати враховуються окремо;
- за потреби — документи про оплату та доставку.
Технічний нагляд підтверджує, що відповідний матеріал фактично використано на об’єкті. Замовнику потрібно зіставити три показники: ціну у звіті з аналізу цін, ціну в первинних документах підрядника та ціну, включену до акта.
Якщо між ними є суттєві розбіжності, тоді вже запитуються додаткові пояснення та документи. Перетворювати кожен акт на повну перевірку господарської діяльності підрядника не потрібно.
Комерційна пропозиція показує, за скільки матеріал могли продати. Накладна — за скільки його фактично придбали. Для обґрунтованої ціни в акті важливі обидва документи.
Так значно практичніше. Тобто перевіряємо походження ціни, але не перетворюємо кожен акт на окреме фінансове розслідування.
5. Оприлюднити зміни
Повідомлення про внесення змін до договору та/або про ціни на матеріальні ресурси разом із передбаченими документами оприлюднюється в Prozorro у строк, установлений статтею 10 Закону про публічні закупівлі, — протягом трьох робочих днів. Документи з інформацією про ціни матеріальних ресурсів подаються також у машинозчитувальному форматі у випадках, визначених законом.
Звіти з аналізу цін і акти завантажуються до ЄДЕССБ у порядку, передбаченому постановою № 1512 та чинними технічними правилами системи. Порядок роботи бази даних і системи змінюється, тому для кожного акта потрібно перевіряти редакцію норм і режим, чинні саме на дату підписання.
А якщо замовник обере тверду ціну
Тверда договірна ціна зменшує адміністративний ризик постійного уточнення ресурсів. Але економічний ризик не зникає — він переходить до підрядника. Якщо матеріали подорожчали, а передбачених договором коштів на інфляційні процеси немає або їх недостатньо, різницю, як правило, покриває підрядник. Простими словами — тверда ціна залишається твердою, а от прибуток підрядника — не завжди.
Для замовника це може обернутися зупиненням робіт, порушенням строків, спробою замінити матеріали дешевшими, погіршенням якості, розірванням договору та новою закупівлею залишку. Тверда ціна переносить ризик із кошторисної перевірки на фактичне виконання.
Тому вид ціни потрібно обирати з урахуванням тривалості робіт, місця об’єкта, частки імпортних ресурсів, валютної залежності, логістики, можливих перебоїв постачання і спроможності замовника перевіряти ціни. Воєнний стан, зміна маршрутів, дефіцит пального, мобілізація працівників, повітряні тривоги та затримки фінансування — це не абстрактні форс-мажорні слова. Для довготривалого будівництва це реальні ризики, порядок дій щодо яких слід прописувати в договорі ще до торгів.
Хороший договір не створює ілюзію, що ризиків немає. Він заздалегідь пояснює, хто, коли і якими документами підтверджує їх наслідки.
Трохи власного досвіду
З моєї практики, зокрема з досвіду багатьох ревізій, аудитори нормально ставилися до додаткових угод, якими коригували фактичні обсяги робіт і приводили розрахунки договірної ціни у відповідність до належно підтвердженого результату. Звісно, коли на об’єкті було саме те, за що сплатили, а зміни мали зрозумілу логіку і повний комплект документів.
Можливо, мені щастило на фахівців, які розуміли будівельні «танці з бубнами». Але я твердо переконана: логічну й законну позицію, підтверджену своєчасними документами, можна захистити перед контролюючими органами. Не тому, що «умислу не було», а тому, що кожна дія мала правову підставу, кожна цифра — джерело, а кожен матеріал — своє місце на об’єкті.
Висновок
Для описаного кейсу робоча конструкція така:
- зменшення невиконаних обсягів — окрема закупівельна підстава;
- уточнення цін матеріалів — лише в межах механізму динамічної ціни, передбаченого початковим договором;
- фактична вартість та аналіз цін — обов’язкові на етапі взаєморозрахунків;
- виконані й оплачені роботи — без перерахунку;
- нові або замінені роботи — окремий правовий аналіз;
- загальна ціна не перевищує початкову, але це не єдине мірило законності;
- додаткова угода, кошторисні додатки, первинні документи та оприлюднення мають складати одну послідовну історію.
Знаю, що уповноважені особи не люблять кошторисних сюрпризів — насамперед тому, що згодом їх не люблять аудитори. Тому сюрпризи краще залишити для дня народження, а до додаткової угоди додати розрахунки, аналіз цін і первинні документи.
Матеріал підготовлено за станом на 12 серпня 2026 року. Перед застосуванням до конкретного договору потрібно перевірити його дату, умови та чинну на дату зміни редакцію нормативних актів.
Нормативні орієнтири
- Закон України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII;
- Особливості здійснення публічних закупівель, затверджені постановою КМУ № 1178;
- Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, постанова КМУ № 668;
- Постанова КМУ № 1512;
- Постанова КМУ № 526;
- Настанова щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси, наказ № 591;
- Зміна № 6 до кошторисних норм України у будівництві, наказ № 1069.
#договір підряду будівництво #динамічна договірна ціна #зміна договору підряду #зміна договірної ціни #подорожчання будівельних матеріалів #зменшення обсягів робіт #додаткова угода до договору підряду #додаткова угода на будівельні роботи #коригування договірної ціни #коригування кошторису #кошторис будівництво зміни #ціна матеріалів у договорі підряду #аналіз цін на матеріальні ресурси #аналіз цін будівельні матеріали #постанова 1512 будівництво #постанова 526 будівництво #постанова 1512 аналіз цін #динамічна ціна будівництво 2026 #зміна істотних умов договору підряду #зміна істотних умов договору закупівля #пункт 19 особливостей зміна договору #підвищення ціни будівельних матеріалів #ціна матеріалів при динамічній договірній ціні #фактична вартість матеріалів будівництво #ціни матеріальних ресурсів будівництво #документи для зміни договору підряду #документальне підтвердження ціни матеріалів #договірна ціна капітальний ремонт #динамічна договірна ціна капітальний ремонт #зміна кошторису після укладення договору #коригування проєктної документації договір підряду #позитивний експертний звіт зміна договору #ЄДЕССБ аналіз цін #база даних цін будівельні матеріали #Настанова аналіз цін 591