Як приручити аналіз цін: заповнюємо звіт за 12 графами. Наочний алгоритм заповнення звіту за Настановою — і що робити з ним далі

Словосполучення «аналіз цін» звучить так, ніби замовнику разом із новою таблицею видали ще одну професію: трохи кошторисника, трохи маркетолога, трохи детектива і зовсім трішки ясновидця. Насправді все значно прозаїчніше. А може й ні 😊

Звіт з аналізу цін — це таблиця, у якій ми показуємо: який саме матеріал потрібен для об’єкта, де ми знайшли його ціну, хто його продає, у якому регіоні та яка відпускна ціна без ПДВ.

Одразу розділимо: у цій статті ми заповнюємо сам звіт з аналізу цін за формою Настанови. Завантаження готового звіту до ЄДЕССБ — це вже наступна технічна операція. Тобто спочатку таблиця, а вже потім база. Отже, у нашому кошторисному квесті одразу стає на одну загадку менше.

Звідки взагалі береться відомість ресурсів

Починається все не зі звіту з аналізу цін. Починається все з проєктанта.

Проєктант визначає, які роботи необхідно виконати, добирає кошторисні розцінки та на їх підставі формує відомість ресурсів. І тут важливо зрозуміти базову річ: матеріали не виникають «нізвідки». Вони умовно прив’язані до кошторисних норм і розцінок.

Наприклад, якщо у кошторисі передбачено влаштування гіпсокартонної перегородки, за цією роботою «підтягуються» гіпсокартон, профілі, кріплення, шпаклівка та інші ресурси. Тобто спочатку є технологія виконання робіт, а вже з неї виростає перелік матеріалів.

Проєктант може надати відомість ресурсів уже з цінами, внесеними до кошторисного програмного комплексу. І це нормально. За роки роботи з АВК та «Будівельними технологіями» у проєктантів зазвичай уже сформована робоча база цін на матеріальні ресурси. У нашому прикладі відомість саме така: у ній уже зазначені відпускна ціна, транспортна складова, заготівельно-складські витрати та поточна ціна. Завдання замовника – перевірити ціну на актуальність та відповідність ринковій.

Важливе технічне уточнення: фрагмент відомості ресурсів у нашому практичному прикладі сформований у програмному комплексі «Будівельні технології». В АВК відомість ресурсів візуально виглядає інакше: може відрізнятися розташування граф, підписи та оформлення. Це нормально. Нам важлива не однакова «картинка», а ті самі дані: шифр і назва ресурсу, одиниця виміру, відпускна ціна, транспортна складова, заготівельно-складські витрати та поточна ціна.

Як заповнюємо звіт — і що відбувається далі

Крок 1. Проєктант формує відомість ресурсів та може надати відомість ресурсів уже з розподілом матеріалів на ціноутворюючі та неціноутворюючі. Такий розподіл може бути сформований у кошторисному програмному комплексі.

Крок 2. Замовник відбирає з неї матеріальні ресурси, які потрібно проаналізувати.

Крок 3. Замовник збирає інформацію про ринкові ціни.

Крок 4. Дані з відомості ресурсів і джерел цін переносяться до звіту з аналізу цін.

Крок 5. За кожним ресурсом визначається середня відпускна ціна.

Крок 6. Заповнений звіт передається проєктанту, який формує кошторисну документацію.

Крок 7. Звіт завантажується до ЄДЕССБ і пов’язується з проєктною документацією.

Де закінчується алгоритм звіту: кроки 1–6 стосуються підготовки, заповнення та використання звіту за Настановою. Крок 7 — це вже не заповнення його граф, а передання готових даних до ЄДЕССБ.

Готуємо робочу таблицю

Перше, що потрібно зробити, — відкрити або створити робочу таблицю за формою звіту, наведеною в додатку до Настанови. У ній має бути 12 граф — саме їх ми й будемо заповнювати далі.

Настанова не вимагає, щоб така робоча таблиця була створена саме в Excel. Теоретично її можна зробити й у Word. Але таблиця на 12 граф у Word — це вже не стільки аналіз цін, скільки тест для офтальмолога.

Тому для роботи обираємо Excel. У ньому зручно:

• копіювати дані з відомості ресурсів;
• додавати цінові пропозиції;
• розраховувати середню ціну;
• перевіряти одиниці виміру;
• виправляти інформацію, не перебудовуючи всю таблицю.

Самостійно креслити таблицю з нуля необов’язково — можна скористатися готовим шаблоном, у якому вже є всі 12 граф.

Важливо: Excel у нашому алгоритмі — це зручний робочий інструмент.

 Що саме копіюємо з відомості ресурсів

Не потрібно переносити до звіту всю відомість ресурсів від першого до останнього рядка. У ній є витрати праці, середні розряди робіт, машини, механізми, механізований інструмент, підсумкові рядки та власне матеріали.

Для звіту з аналізу цін нас цікавлять матеріальні ресурси: будівельні матеріали, вироби, конструкції та інші ресурси, для яких визначається ринкова ціна. Якщо Ваша відомість ресурсів містить Розділ – «Відомість устаткування» у звіт його не переносимо, оскільки настановою не передбачено збирати інформацію про ціни на устаткування/обладнання.

З відомості ресурсів беремо шифр ресурсу, його найменування та одиницю виміру.

Але тут є важливе перехідне правило. До запровадження бази даних цін Настанова дозволяє використовувати коди або шифри, назви та одиниці виміру матеріальних ресурсів, передбачені кошторисними нормами та кошторисними програмними комплексами.

Тому шифр «С111-1626-1», який ви бачите у відомості ресурсів і в нашому прикладі заповненого звіту, — не помилка, це кошторисний шифр ресурсу, використання якого допускається в перехідний період.

Отже, діємо так: якщо використовуємо Кодифікатор — переносимо його код, найменування та одиницю виміру. Якщо застосовуємо перехідне правило — переносимо з відомості ресурсів кошторисний шифр, назву матеріалу та одиницю виміру.

Якщо проєктант уже надав усі ці дані, заповнення граф 2–4 справді зводиться майже до двох операцій: Ctrl+C і Ctrl+V — та сама клавіша, на якій в українській розкладці стоїть літера «М» 😊.

Головний капкан: код Кодифікатора і кошторисний шифр — це різні ідентифікатори. Але «різні» не означає, що один із них обов’язково неправильний. У нашому практичному прикладі зазначено саме кошторисний шифр ресурсу — і це відповідає перехідному правилу Настанови.

При цьому Кодифікатор будівельної продукції ще наповнюється. Тому для окремого матеріалу потрібного коду або специфікації може поки не бути. У такій ситуації не вигадуємо код і не вибираємо приблизно схожий матеріал лише заради заповненої клітинки. Необхідну специфікацію може сформувати проєктувальник або виробник через електронний кабінет.

 Заповнюємо «шапку» звіту та відповідні графи

У верхній частині зазначаємо назву замовника або підрядника — залежно від того, хто проводить аналіз, повне найменування об’єкта та дату, станом на яку складено звіт.

Поле з реєстраційним номером проєктної документації заповнюється номером, який проєкт отримав у ЄДЕССБ. Якщо номер на момент підготовки робочої Excel-таблиці ще не присвоєно, не вигадуємо його з повітря: додаємо після створення проєктної документації в системі.

Графи 1–4: «хто ти такий, матеріале?»

Графи 5–12: де знайшли ціну і хто її назвав

Перед ціною перевіряємо чотири речі

Однаковий товар. Порівнюємо не просто «фарбу з фарбою», а матеріали з однаковими або справді співставними технічними характеристиками.

Однакова одиниця. Якщо у відомості кабель обліковується за 1000 м, а магазин показує ціну за 1 м, спочатку множимо ціну на 1000. Інакше вийде не аналіз, а дуже сміливий експеримент.

Ціна без ПДВ. Якщо постачальник указав ціну з ПДВ, приводимо її до ціни без ПДВ. Наприклад, за ставки ПДВ 20 %: 1 200 грн ÷ 1,2 = 1 000 грн без ПДВ. Якщо постачальник не є платником ПДВ, додатково ділити його ціну на 1,2 не потрібно.

Здоровий глузд. Якщо одна пропозиція відрізняється від інших у кілька разів, не поспішаємо радіти або лякатися. Спочатку перевіряємо характеристики, фасування, одиницю виміру та ПДВ.

Важливо: у графі 11 зазначається відпускна ціна матеріалу. Доставка, транспортна складова та заготівельно-складські витрати — це вже наступний етап кошторисного розрахунку.

Практичний приклад: переносимо матеріал із відомості до звіту

А тепер — до найочікуванішого: практики. На реальному прикладі подивимося, як матеріал із відомості ресурсів крок за кроком «переїжджає» до звіту з аналізу цін.

Крок 1. Знаходимо матеріал у відомості ресурсів

У нашій відомості є хімічно стійка двокомпонентна фарба StoColor Puran Satin. Одиниця виміру — кілограм. Разом із матеріалом уже зазначені всі складові його поточної ціни.

Фрагмент відомості ресурсів, сформованої у програмному комплексі «Будівельні технології».

Примітка до цифр: на скріншоті відображено відпускна ціна – 1 431,03 грн та 1 460,33 грн, це поточна ціна яка враховує транспортну складову та заготівельно-складські витрати. Далі в розрахунках використовуємо саме відпускні ціни матеріалів.

Фрагмент форми аналізу цін

Уточнення до прикладу: цей практичний звіт складався у перехідний період упровадження КБП, коли ЄДЕССБ технічно ще пропускає внесення кошторисного шифру до графи 2. Тому «С111-1626-1» – не випадкова помилка.

Крок 2. Розкладаємо дані по графах

Проблема, з якою зараз зіткнеться замовник: коди КБП

Саме на графі 2 у замовника можуть розпочатися перші труднощі. Для матеріалу потрібно визначити код Кодифікатора будівельної продукції, але знайти відповідний код для кожного ресурсу наразі вдається не завжди. Особливо якщо ви не кошторисник і бачите КБП уперше.

У нашому прикладі вирушати на пошуки коду КБП не потрібно. До запровадження бази даних цін Настанова дозволяє використовувати кошторисні шифри, найменування та одиниці виміру ресурсів із кошторисних норм і програмних комплексів. Тому шифр С111-1626-1 просто переносимо з відомості ресурсів до графи 2 звіту.

Якщо проєктант уже зазначив код КБП — використовуємо його. Якщо коду немає — самостійно складати його з цифр, які «ніби підходять», не потрібно. У нашому випадку використовуємо кошторисний шифр — і спокійно переходимо до наступної графи.

Крок 3. Кожне джерело ціни записуємо окремим рядком

Для фарби отримано три пропозиції. Дані постачальників у прикладі знеособлені, але самі ціни взято з робочого звіту.

У нашому прикладі використано три джерела. Якщо джерел менше або більше, принцип не змінюється: одне джерело — один рядок. Не потрібно вигадувати третього постачальника лише для красивої симетрії.

Середня ціна = (1 388,07 + 1 431,00 + 1 473,93) ÷ 3 = 1 431,00 грн/кг без ПДВ.

У робочому Excel середню ціну зручно винести праворуч як допоміжну розрахункову графу. Вона не замінює дванадцять основних граф звіту. Формула — AVERAGE або СРЗНАЧ, залежно від мови програми.

Як ціна зі звіту повертається до кошторису

Якщо ви ще не втомилися від граф, кодів і постачальників, рухаємося далі. Звіт заповнили, середню ціну визначили — тепер подивимося, як вона повертається «додому», до кошторису.

Після заповнення звіту замовник передає його проєктанту. Проєктант переносить середню відпускну ціну до кошторисного програмного комплексу та додає складові, необхідні для доставки і заготівлі ресурсу.

У нашому прикладі з фарбою це виглядає так:

Отже, 1 431,00 грн у звіті і 1 460,30 грн у відомості ресурсів — не суперечність. Перша цифра є відпускною ціною матеріалу, друга — поточною ціною з урахуванням доставки та заготівельно-складських витрат.

Простий тест: середня ціна зі звіту має потрапити саме до графи «відпускна ціна» у відомості ресурсів, а не автоматично замінити всю поточну ціну.

Готовий звіт: що далі і де тут ЄДЕССБ

Замовник завершує аналіз. Перевіряє коди, назви, одиниці виміру, джерела, ціни без ПДВ та середні значення.

Звіт отримує проєктант. На його підставі проєктант формує або уточнює кошторисну документацію.

Проєктна документація реєструється в ЄДЕССБ. Після цього з’являється реєстраційний номер, до якого прив’язується звіт.

Звіт завантажується до ЄДЕССБ. Якщо проєкт проходить експертизу, аналіз цін має бути в системі до завершення цього процесу, а не вже після його проходження.

Система перевіряє дані. Після імпорту переглядаємо протокол обробки. Якщо система знайшла помилки у кодах, одиницях, регіонах або структурі файлу — виправляємо та завантажуємо повторно.

Як завантажити звіт до ЄДЕССБ

У цій статті ми розібрали заповнення самого звіту з аналізу цін за формою Настанови. Його завантаження до ЄДЕССБ — наступна технічна операція: готові дані можна внести вручну або передати через обмінний файл.

Є два способи.

Вручну. В електронному кабінеті створюємо документ «Звіт з аналізу цін», заповнюємо загальні відомості та додаємо позиції одну за одною. Для невеликого звіту це цілком робочий варіант.

Через обмінний файл. Дані готуються у стандартизованому файлі JSON, XLS або XLSX, після чого файл імпортується до електронного кабінету. Для десятків і сотень позицій це логічніше, бо вручну можна встигнути не лише втомитися, а й кілька разів зненавидіти слово «КАТОТТГ».

Важливо: звичайний Excel-файл, у якому ми для себе порахували середні ціни, і обмінний файл для ЄДЕССБ — не завжди одне й те саме. Обмінний файл має відповідати структурі, яку розуміє система.

Моя чесна порада: якщо позицій сотні, підготовку таблиці або обмінного файлу можна доручити проєктанту, кошториснику чи консультанту — звісно, якщо це передбачено домовленістю або договором. Але вихідні дані, джерела та ціни замовнику все одно потрібно перевірити. Делегувати Excel можна, відповідальність — трохи складніше.

Отже, що маємо у підсумку?

Аналіз цін — це просто Excel із характером. А з характером значно легше домовитися, коли знаєш, що саме писати в кожну з 12 граф. Хоча зізнаюсь чесно: іноді заповнити звіт простіше, ніж пояснити весь цей процес простими словами. Але тепер у нас є і заповнений звіт, і сподіваюсь, зрозумілий алгоритм до нього.

Корисні посилання

• Відеонавчання «Робота з Базою даних цін на будівельну продукцію»
• Інструкція зі створення звіту з аналізу цін
• Публічна сторінка Бази даних цін у ЄДЕССБ
• Пошук ресурсу та коду за Кодифікатором

#аналіз цін #аналіз цін будівництво #звіт з аналізу цін #як заповнити звіт з аналізу цін #12 граф аналіз цін #Настанова аналіз цін #аналіз цін ЄДЕССБ #ЄДЕССБ аналіз цін #завантаження звіту до ЄДЕССБ #база даних цін ЄДЕССБ #Кодифікатор будівельної продукції #код КБП #відомість ресурсів #кошторисна документація #відомість ресурсів будівництво #відпускна ціна матеріалів #середня ціна матеріалів #аналіз ринкових цін будівництво #комерційні пропозиції будівництво #кошторисні шифри ресурсів #Будівельні технології кошторис #АВК відомість ресурсів #звіт з аналізу цін Настанова #звіт аналізу цін приклад #аналіз цін матеріальних ресурсів #будівельні матеріали аналіз цін #експертиза ПКД аналіз цін #кошторис аналіз цін #поточна ціна матеріалів #ціна без ПДВ аналіз цін #КАТОТТГ ЄДЕССБ #будівництво закупівлі аналіз цін #порядок заповнення звіту аналізу цін #форма звіту з аналізу цін #Excel аналіз цін будівництво