Пунктом 49 Особливостей визначено, що з метою забезпечення права на оскарження рішень замовника до органу оскарження, договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через п’ять днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Після завершення так званого періоду оскарження замовник переходить до етапу укладення договору про закупівлю. У звичайних умовах строк на укладення договору обмежений 15 календарними днями з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
Проте трапляються ситуації, коли в межах цього періоду з’являється рішення про початок моніторингу процедури закупівлі.
У такому випадку виникає цілком логічне запитання: як діяти замовнику? Чи зупиняє моніторинг перебіг строку на укладення договору? Чи слід чекати висновку ДАСУ перш ніж укласти договір? Відповіді на ці запитання ми надамо далі.
Так, згідно з пунктом 49 Особливостей, у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
Цим же пунктом передбачено, що у разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, перебіг строку для його укладення зупиняється. Для моніторингу подібної «зупинки строків» не передбачено, проте продовження строку — цілком законний інструмент.
Чому моніторинг — це обґрунтована підстава для продовження строку?
Моніторинг може тривати до 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про його початок. Якщо впродовж цього часу спливає 15-денний строк на укладення договору, замовник опиняється перед вибором:
- або укласти договір, не дочекавшись висновку моніторингу;
- або продовжити строк укладення, очікуючи результатів перевірки.
Укладення договору без очікування висновку моніторингу може бути ризикованим для замовника, адже в разі виявлення порушень органом державного фінансового контролю усунути їх шляхом скасування закупівлі буде простіше, ніж розривати вже укладений договір.
Натомість продовження строку дозволяє:
- дочекатися результатів моніторингу;
- за потреби — усунути порушення;
- скасувати закупівлю до моменту укладення договору, що є юридично простішим, ніж розірвання чинного договору.
Як оформити продовження строку?
- Підготувати протокол уповноваженої особи. Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі», будь-яке рішення уповноваженої особи оформлюється протоколом.
- Обґрунтування рішення. Закон не встановлює вичерпного переліку підстав для продовження строку. Замовник самостійно визначає, що вважається обґрунтованою необхідністю. Обґрунтування викладається в тексті протоколу.
Щодо питання обґрунтування необхідності продовження строку для укладення договору про закупівлю, Уповноважений орган, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель – Мінекономіки також звертає увагу на те, що таке обґрунтування може бути абсолютно різного змісту:
Відповідь на запит 2008/2020
Суть питання: Просимо роз’яснити, які орієнтовно випадки обґрунтованої необхідності можуть бути прийнятними і незаперечними, в розумінні Закону, для оформлення рішення замовника щодо продовження строку укладання договору до 60 днів?
Відповідь: …У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів. Водночас, оскільки Законом не визначено конкретного переліку випадків щодо продовження строку для укладення договору про закупівлю, замовник самостійно визначає такі випадки та обґрунтовує їх. Разом з тим будь-яке рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформляється протоколом.
Чи необхідно оприлюднювати протокол про продовження строку для укладення договору до 60 днів?
Деякі вважають, що замовник має оприлюднити в електронній системі закупівель відповідний протокол, якщо вирішив продовжити строк для укладення договору. Інші ж переконані, що так як Особливості не вимагають цього робити, зайвих дій не потрібно.
При цьому, варто відзначити, що Особливості дійсно не встановлюють конкретних вимог щодо оприлюднення повідомлення про продовження строку для укладення договору до 60 днів в електронній системі закупівель. Тому, замовники, які стверджують про відсутність такого обов’язку, праві. Однак, ми маємо інші аргументи на користь оприлюднення такого повідомлення.
Пунктом 21 Особливостей встановлено, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв’язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Це означає, що договір про закупівлю, оприлюднений замовником по спливу встановленого строку на укладання та оприлюднення (15 календарних днів на укладання та ще плюс 3 робочих дні на оприлюднення), автоматично буде сприйнятий аудиторами як такий, що підпадає під ознаки нікчемного договору.
Таким чином, якщо визначений строк для укладення та оприлюднення укладеного договору за результатами здійснення процедури відкритих торгів минув, при цьому договір так і не був оприлюднений в електронній системі, аудитор може сприйняти дану закупівлю, як таку, в якій замовник, ймовірно, вчинив порушення. При цьому, поза електронною системою закупівель замовник, можливо, і прийняв рішення про продовження такого строку, однак про це відомо лише замовнику, чого не можна сказати про аудитора.
Фактично, не оприлюднивши таке повідомлення про продовження строку для укладення договору, замовник привертає увагу ДАСУ до своєї закупівлі. Переконайтеся самі.
Моніторинг UA-M-2024-01-26-000079 в закупівлі UA-2024-01-03-005090-a
Повідомлення про намір укласти договір було оприлюднене замовником 12 січня 2024 року. П’ятнадцятиденний строк на укладення договору про закупівлю спливає 27 січня 2024 року. При цьому, вже 29 січня 2024 року (на 17 день з дати прийняття рішення замовником про намір укласти договір про закупівлю з переможцем), аудитор звертається до замовника з вимогою наступного змісту: «Надати інформацію та документи, щодо укладення договору з переможцем процедури закупівлі ТОВ «Торговий дім «Ходак». У випадку обґрунтованої необхідності продовження строку для укладення договору до 60 днів, просимо надати відповідну інформацію та документи щодо такого продовження.»
Замовник пояснює ДАСУ причину продовження строку для укладення договору про закупівлю та надає відповідний протокол щодо прийняття даного рішення. За результатами моніторингу закупівлі у цій частині порушень не було встановлено. Проте, паралельно були виявлені інші порушення законодавства у сфері закупівель.
З наведеного вище можемо сміливо рекомендувати замовнику у випадку продовження строку для укладення договору до 60 днів оприлюднювати в електронній системі закупівель протокол щодо прийняття відповідного рішення уповноваженою особою замовника.
Де замовнику варто оприлюднити таке повідомлення?
Якщо ви, так само, як і ми, вважаєте, що повідомлення про продовження строку на укладення договору варто оприлюднити в електронну систему закупівель, то зробити це можна на вашому електронному майданчику, в блоку, де має зазначатись інформація про ваш майбутній договір. Проте, у зв’язку з тим, що кожен електронний майданчик має свій інтерфейс та свої особливості роботи, рекомендуємо спершу проконсультуватися з майданчиком щодо технічного функціоналу для оприлюднення такого протоколу: найвірогідніше, що доведеться зробити – це завантажити протокол, проте КЕП на цю дію накладати не потрібно.
Висновки
Продовження строку для укладення договору — це не лише право замовника, а й важливий інструмент управління ризиками. Особливо у випадках, коли починається моніторинг, а висновків ще немає.
Таке рішення дозволяє уникнути надмірного поспіху, зберегти можливість коректного реагування на висновки органу контролю, та захистити себе від порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Додаткові матеріали за темою:
