Ми вже неодноразово писали про практику розгляду Верховним Судом спорів замовників з аудиторами стосовно питання можливості подання документів переможцем замовнику поза електронною системою закупівель.
Цими днями Верховний Суд вкотре розглянув подібну справу, при розгляді цієї справи висловив правову позицію з означеного питання. Крім того, Верховний Суд пояснив, яким рішенням Верховного Суду необхідно керуватися у випадку наявності рішень ВС, які суперечать одне одному. Тож, вивчаємо і вчимося.
Обставини справи: Замовник (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної аудиторської служби України (далі – відповідач), у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі.
Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що під час проведення моніторингу процедури закупівлі відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини восьмої статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки він як замовник закупівлі у тендерній документації встановив вимогу для переможця процедури закупівлі щодо подання договірної ціни з розрахунками не лише через електронну систему закупівель, але й додатково на електронну адресу замовника та у паперовому вигляді.
Позивач наголосив, що Закон України «Про публічні закупівлі» забороняє вимагати під час проведення процедури закупівлі подання документів в паперовому вигляді саме від учасників процедури закупівлі. У тендерній документації він не вимагав від учасників надання договірної ціни з розрахунками під час подання ними тендерних пропозицій, а лише встановив вимогу надання такого документа після визначення переможця закупівлі.
Вирішення цього спору в судах першої та апеляційної інстанцій завершилося висновком про протиправність висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу закупівлі через відсутність у діях позивача порушень частини восьмої статті 12 Закону № 922-VIII. Аргументація судів ґрунтувалася правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 120/14075/21-а.
Позиція Верховного Суду:
Закон України «Про публічні закупівлі» (Закон № 922) визначає єдиний та вичерпний спосіб проведення закупівель – через електронну систему закупівель, яка є офіційним та єдиним середовищем для здійснення процедур закупівель.
Враховуючи, що одним із основоположних принципів публічних закупівель, закріпленим у статті 5 Закону № 922, є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі, законодавець чітко визначив, що подання будь-якої інформації під час проведення закупівлі здійснюється через електронну систему закупівель.
З цією метою у частині восьмій статті 12 Закону № 922 законодавець встановив імперативне правило: подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель та заборонив вимагати від учасників подання інформації у паперовому вигляді.
Однак, позивач, всупереч зазначеним приписам, у підпункті 2.1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» та у додатку 8 до тендерної документації висунув вимогу про надання договірної ціни з повним комплектом розрахунків на електронну адресу позивача в електронному вигляді та надання їх у паперовому вигляді.
Позиція судів попередніх інстанцій про те, що така вимога стосується переможця торгів та не є частиною тендерної пропозиції учасника, є безпідставною.
Згідно із Законом № 922, публічні закупівлі здійснюється поетапно, завершальним етапом якого є укладення та виконання договору. При цьому відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону № 922, переможцем є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Принцип прозорості повинен застосовуватися на усіх етапах закупівель, а електронна система закупівель забезпечує, зокрема обмін інформацією і документами саме в електронному вигляді.
Крім того, замовник у тендерній документації встановив вимогу, що переможець має завантажити до електронної системи закупівель договірну ціну без розрахунків, водночас надати на електронну адресу замовника в електронному вигляді і в паперовому вигляді договірну ціну з повним комплектом розрахунків.
З огляду на зазначене, Верховний Суд констатує, що вказані пункти тендерної документації суперечать вимогам частини восьмої статті 12 та частини першої статті 5 Закону № 922.
Тотожна правова позиція за подібних правовідносин викладена в постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21.
Як правові, так і фактичні обставини справи № 640/26603/21 є подібними до обставин, що розглядаються у цій справі. Відтак, у судів попередніх інстанцій не було підстав не застосовувати правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21.
Коментар: звернули увагу? Суди попередніх інстанцій застосували правову позицію Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року, натомість Верховний Суд наголошує на необхідності застосування правової позиції від 02 березня 2023 року.
Верховний Суд прокоментував і цей суперечливий момент:
Щодо посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 120/14075/21-а, то Суд наголошує на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, згідно з якою під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №755/10947/17). Тому на момент ухвалення оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій мали керуватися останньою правовою позицією у подібних правовідносинах, а саме постановою Верховного Суду від 02 березня 2023 року у справі № 640/26603/21.
Висновки:
- Вимога замовника щодо подання переможцем документів поза ЕСЗ, на електронну пошту та / або в паперовому вигляді, порушує частину 8 статті 12 Закону;
- При наявності протилежних правових позицій Верховного Суду в подібних правовідносинах, при вирішення спору судам (і нам з Вами) варто керуватися останньою з них.
#подання документів поза електронною системою закупівель #вимоги до переможця у тендерній документації #частина 8 статті 12 закону про публічні закупівлі #моніторинг закупівель державною аудиторською службою #висновок ДАСУ про результати моніторингу #оскарження висновку ДАСУ в суді #порушення вимог статті 12 закону 922 #подання договірної ціни з розрахунками #вимога подати документи в паперовому вигляді закупівлі #практика Верховного Суду у закупівлях #протилежні правові позиції Верховного Суду #яку правову позицію ВС застосовувати #електронна система закупівель як єдине середовище #заборона вимагати документи поза ЕСЗ #позиція Великої Палати Верховного Суду щодо останньої практики #спір замовника з аудиторами у закупівлях #суди про документи переможця поза прозорро #чому не можна вимагати документи на email замовника #тендерна документація і подання інформації через ЕСЗ #подання інформації під час закупівлі лише через ЕСЗ
