Відповідаємо на запитання замовників із соцмереж

1. ПИТАННЯ: Доброго вечора! Підкажіть, будь-ласка, якщо проводили ВТ по поточному ремонту по коду ДК 45450000-6 інші завершальні будівельні роботи на суму 340 тис., керівник планує робити ще поточний ремонт на цьому ж об’єкті вартістю 100 тис., то потрібно в подальшому також проводити ВТ?

ВІДПОВІДЬ: Предмет закупівлі послуг з поточного ремонту визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708, про що нам нагадує пункт 10 Особливостей, а саме – за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. Отже, в даному випадку, оскільки загальна вартість послуг з поточного ремонту по об’єкту становить 440 тис. грн., замовник має проводити закупівлі шляхом процедури відкритих торгів, як на 340 тис. грн., так і на 100 тис. грн. Проте Особливостями передбачений ряд випадків, коли замовник має право не проводити відкриті торги на поточний ремонт, а здійснити закупівлю без використання електронної системи закупівель. Перший такий випадок визначений пунктом 15 Особливостей – виникнення додаткової потреби, яку замовник об’єктивно не міг передбачити в момент здійснення закупівлі за тотожним предметом, в нашому випадку – при проведенні відкритих торгів на закупівлю послуг з поточного ремонту. Тому, якщо замовник зможе довести виникнення додаткової потреби вже після проведення відкритих торгів, нова додаткова потреба може бути задоволена шляхом укладання прямого договору, оскільки очікувана вартість послуг з поточного ремонту за новою потребою не сягає 200 тис. грн. Другий варіант – замовник може скористатися пунктом 13 Особливостей, а саме – підпунктом 8, оскільки у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, у того самого виконавця робіт/надавача послуг. Додаткові послуги з поточного ремонту безпосередньо пов’язані з предметом закупівлі основного договору (об’єкт же той самий), сума 100 тис. грн. не перевищує 50 % вартості основного договору (а там було 340 тис. грн), а тому наявні підстави для застосування цієї норми. 

2. ПИТАННЯ: Шановні, підкажіть, будь ласка,як правильно. Не відбулися ВТ по бензину та дизелю, заключаємо прямий договір. Чи можна в договорі прописувати Бензин Gassoline standart-95, якщо в тендері оголошували Бензин А-95, а по дизелю – ДП Євро, коли в ТД було ДП?

ВІДПОВІДЬ: При укладанні прямого договору на підставі підпункту 6 пункту 13 Особливостей законодавством встановлено, що предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Отже, найменування бензину та дизельного палива має відповідати вимогам, встановленим при здійсненні відкритих торгів. Крім того, відповідно до ДСТУ 4063-2001. Бензини автомобільні. Технічні умови та ДСТУ 7687:2015 Бензини автомобільні Євро. Технічні умови, не передбачено такої марки бензину як Бензин Gassoline standart-95. Для дизельного палива в свою чергу існують ДСТУ 3868-99. Паливо дизельне. Технічні умови та ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне євро.Технічні умови, тобто ДП та ДП Євро – це різні марки дизельного палива. Отже, внесення змін в предмет закупівлі при укладенні прямого договору після відміни відкритих торгів, в такому випадку заборонено. Разом з тим, у замовника є можливість внести зміни до предмету вже укладеного договору на підставі підпункту 3 пункту 19 Особливостей – покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Замовнику необхідно мати підтвердження того, що якість дизельного палива євро, наприклад, є вищою, ніж у дизельного палива, з бензином аналогічно, і тоді укладання додаткової угоди на заміну найменування предмету закупівлі буде правомірним.

3. ПИТАННЯ: Допоможіть розібратися з наступним: учасник подав скаргу в АМКУ на умови тендерної документації, і за результатом розгляду скарги АМКУ зобов’язав замовника внести зміни у ТД. Ми з ними згодні, проте поки тривав процес оскарження, потреба у предметі закупівлі зменшилась, тому ми прийняли рішення, що будемо відміняти закупівлю і переоголошувати повторно вже з новими обсягами і, відповідно, сумою. Питання: чи обов’язково нам треба вносити зміни в ТД на виконання рішення АМКУ, якщо закупівлю однаково будемо скасовувати. Чи можливо просто скасувати цю закупівлю та оголосити нову?

ВІДПОВІДЬ: Згідно частин 22 та 23 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником до суду, протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель. Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження. Отже, після прийняття рішення органом оскарження, таке рішення спершу має бути виконане замовником, а вже потім, якщо в цьому є потреба та законні підстави, закупівля може бути відмінена замовником. Додатково звертаємо вашу увагу, що за невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, відповідно до статті 164-14 КУпАП передбачено адміністративну  відповідальність у вигляді накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000 до 85 000 грн.).

Медіаресурс професійних закупівель
Медіаресурс