Нещодавно ми повідомили, що розпочинаємо збір практичних запитань щодо закупівель робіт. Дякуємо всім, хто вже долучився та надіслав свої запитання.
Як і обіцяли, ми починаємо публікувати відповіді на найактуальніші з них у форматі окремих матеріалів, які будуть доступні у вільному доступі. Наше завдання — надати не лише посилання на норми законодавства, а й практичні роз’яснення, які допоможуть замовникам правильно застосовувати їх у роботі.
Питання: На етапі розроблення ПКД замовник має провести аналіз цін. Але як він може знати, які саме матеріали йому потрібні, якщо ще не бачить ПКД у готовому вигляді? Якщо розробник наприкінці своєї роботи надасть відомість матеріалів, скільки часу має замовник для того, щоб промоніторити ціни та провести аналіз? У який строк такий аналіз необхідно завантажити на портал?
Також щодо цього питання: виробники та продавці категорично відмовляються надавати комерційні пропозиції, оскільки не мають для цього окремого персоналу. Як у такому випадку діяти замовнику?
Відповідь: Відповідь краще показати послідовно.
Спочатку замовник складає завдання на проєктування. У ньому він описує, що саме планує відремонтувати та які вимоги має до майбутнього результату (тобто перелік робіт, які планується виконати). Саме на цьому етапі замовник має продумати, які саме матеріали він хоче використати для ремонту. Наприклад: миюча фарба, гомогенний чи комерційний лінолеум, вікна з трикамерним склопакетом, світильники тощо.
Замовник не зобов’язаний на цьому етапі знати повний перелік усіх матеріалів, їхню кількість і конкретних виробників. Для цього і залучається проєктувальник.
Далі процес виглядає так: Завдання на проєктування → проєктні рішення → попередня підсумкова відомість ресурсів → аналіз цін замовника → внесення цін у кошторис → завершення ПКД → експертиза.
Тобто проєктувальник не чекає завершення всієї роботи, щоб надати замовнику перелік матеріалів. Він формує попередню підсумкову відомість ресурсів, а замовник на її підставі проводить аналіз цін.
У професійній розмові таку відомість іноді називають «нульовою», але в нормативних документах використовується назва «попередня підсумкова відомість ресурсів».
Законодавство не встановлює окремого строку, наприклад 5, 10 чи 20 днів, протягом якого замовник має провести аналіз. Це може бути і місяць.
Звіт з аналізу цін діє не більше трьох місяців і повинен бути чинним на дату отримання позитивного експертного звіту. Тому проводити аналіз занадто рано також не варто. Звіт має бути створений у ЄДЕССБ та підписаний КЕП. На практиці його потрібно завантажити до завершення експертизи.
Якщо постачальники не надають комерційні пропозиції. Постачальники дійсно не зобов’язані відповідати на запити замовника. Але відсутність відповідей не означає, що аналіз можна взагалі не проводити.
Для ціноутворюючого матеріалу потрібно отримати щонайменше три цінові пропозиції. Якщо це неможливо, можна використати додаткові джерела, але потрібно пояснити, чому не вдалося отримати необхідну кількість пропозицій –– складається обґрунтування у довільній формі –– тобто замовник має на це повне право.
Можна використовувати:
- ціни на офіційних сайтах;
- електронні каталоги;
- прайс-листи;
- спеціалізовані торговельні майданчики;
- дані завершених закупівель;
- інші відкриті джерела.
Важливо: «цінова пропозиція» — це не обов’язково красиво оформлений лист із печаткою та підписом. Це може бути документ або інформація постачальника, де можна встановити назву матеріалу, ціну, дату.
Тому правильний порядок такий: надсилати запити, зберігати підтвердження звернень і відмов, використовувати дозволені додаткові джерела та письмово пояснювати ситуацію.
Можна доручити аналіз проєктувальнику або консультанту –– Замовник може за договором передати проведення аналізу цін проєктувальнику, інженеру-консультанту або іншій особі, яка має необхідні знання.
Вартість конкретної послуги визначається договором та обґрунтовуючим розрахунком.
База ЄДЕССБ вимагає завантаження певного обмінного файла, це технічний спосіб внесення інформації до системи.
Моя практична порада –– технічну підготовку файла дійсно краще доручити проєктувальнику або консультанту, який уміє працювати з ЄДЕССБ.
Нагадуємо: ми продовжуємо збирати ваші практичні запитання щодо закупівель робіт. Якщо у вас виникла ситуація, яка потребує роз’яснення, залишайте своє запитання у нашій формі: https://forms.gle/Pteh5r2JpLet1BjR6
Найцікавіші та найактуальніші запитання ми розглянемо в наступних матеріалах і опублікуємо у вільному доступі на Медіаресурсі професійних закупівель.
Окремо висловлюємо вдячність Олені Федотовій за готовність ділитися своїми професійними знаннями та багаторічним практичним досвідом у сфері будівництва. Ми цінуємо можливість публікувати такі матеріали на Медіаресурсі професійних закупівель і надавати їх замовникам у вільному доступі.
Ще більше відповідей на ваші запитання ви знайдете у нашій рубриці «Будівництво та ремонт».
#аналіз цін на етапі розроблення ПКД #аналіз цін матеріальних ресурсів будівництво #як провести аналіз цін у будівництві #закупівлі робіт аналіз цін #попередня підсумкова відомість ресурсів #нульова відомість ресурсів #аналіз цін замовника будівництво #Настанова № 591 аналіз цін #ЄДЕССБ аналіз цін #звіт з аналізу цін будівництво #строк дії аналізу цін #скільки діє аналіз цін матеріальних ресурсів #комерційні пропозиції для аналізу цін #постачальник не надає комерційну пропозицію #як підтвердити ціни матеріальних ресурсів #ціни матеріальних ресурсів для кошторису #кошторисна документація аналіз цін #підсумкова відомість ресурсів будівництво #розроблення ПКД аналіз цін #ціноутворення у будівництві #закупівля робіт будівництво ПКД #обґрунтування відсутності комерційних пропозицій #аналіз ринку для будівництва #публічні закупівлі будівельні роботи #ЄДЕССБ завантаження звіту аналізу цін
