Сьогодні ми будемо говорити про справу, в якій було розглянуто питання, пов’язане зі здійсненням спрощеної закупівлі оборонним замовником – військовою частиною. По великому рахунку, вид закупівлі та статус замовника не мають тут принципового значення, проте деякі особливості таких правовідносин судами все ж таки було враховано.
Отже, справа була порушена за позовом учасника спрощеної закупівлі, який оскаржував в судовому порядку рішення військової частини Національної гвардії України, яке оформлене протоколом від 14.02.2025 № 26, щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» переможцем спрощеної закупівлі по предмету закупівлі бронежилет 6-го класу захисту, код ДК 021:2015:35810000-5 Індивідуальне обмундирування (35812300-2-Бойове спорядження).
Ухвалою окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою апеляційного адміністративного суду, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський завод засобів індивідуального захисту» (позивач) до військової частини Національної гвардії України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА», про визнання протиправним та скасування рішення на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Роз`яснено заявнику, що розгляд указаної позовної заяви віднесено до юрисдикції господарського суду в порядку господарського судочинства.
Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що правовідносини, що виникли у цій справі між позивачем та відповідачем, склалися під час укладання державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем, а отже, фактично зачіпають майнові інтереси переможця торгів – Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА», а відтак, указана справа повинна розглядатися в порядку господарського судочинства.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що факт визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору. Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов`язок укласти відповідний договір. Отже, на думку суду, господарський договір є фактично укладеним та між переможцем і замовником виникли договірні правовідносини.
Позивач з рішеннями судів не погодився та подав касаційну скаргу. Скаржник наголошує, що як станом на день подання позовної заяви, так станом і на день подання апеляційної скарги між військовою частиною Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» як з переможцем спрощеної закупівлі жодного договору не укладено. Інформація про укладання будь якого договору із переможцем закупівлі не оприлюднена відповідачем через авторизовані електронні майданчики. Відтак, скаржник наполягає на тому, що ця справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Верховний Суд з таким висновками судів попередніх інстанцій не погодився з наступних мотивів.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.
Статтею 282 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
Так, частиною першої статті 282 КАС України визначено, що позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов`язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з наведеного слідує, що адміністративні суди розглядають спори, регламентовані приписами статті 282 КАС України, лише у випадку, якщо вони не пов`язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що торги було проведено саме за процедурою «спрощених торгів» та застосовано електронну систему закупівель.
Так, відповідно до частини шостої статті 33 Закону № 922-VIII, замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Як зауважено Верховним Судом у справі № 904/4036/18, конструкція «замовник укладає», а не «замовник має право укласти» свідчить, що ця норма покладає саме обов`язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами.
Єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, неукладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Судами попередніх інстанцій установлено, що предметом спору у цій справі є незгода позивача з рішенням військової частини Національної гвардії України, оформленим протоколом № 26 від 14.02.2025, щодо визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» переможцем спрощеної закупівлі по предмету закупівлі бронежилет 6-го класу захисту, код ДК 021:2015:35810000-5 Індивідуальне обмундирування (35812300-2-Бойове спорядження), та прийняття рішення і висловлення наміру укласти договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» як з переможцем спрощеної закупівлі по предмету закупівлі бронежилет 6-го класу захисту, код ДК 021:2015: 35810000-5 Індивідуальне обмундирування (35812300-2-Бойове спорядження).
Водночас суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач оскаржує рішення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, оформлене протоколом № 26 від 14.02.2025, яким було затверджено рішення про кваліфікацію Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТАК.ЮА» переможцем спрощеної процедури закупівлі та було вирішено лише оприлюднити протягом одного дня з дня ухвалення рішення про визначення переможця спрощеної процедури закупівлі через авторизований майданчик на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, установленому Уповноваженим органом та Законом, інформацію про намір укласти договір.
Тобто, у даному випадку, оскаржуваним рішенням, оформленим протоколом, було лише визначено переможця спрощеної процедури закупівлі, а повідомлення про намір укласти договір про закупівлю мало б бути оприлюднено відповідачем в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття оскаржуваного рішення.
У контексті указаного Верховний Суд уважає за необхідне звернути увагу, що з моменту прийняття замовником у встановленому порядку рішення про намір укласти договір про закупівлю та оприлюднення відповідного повідомлення, у замовника виникає право і одночасно обов`язок укласти належним чином договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів.
Тобто, лише після оприлюднення відповідачем в електронній системі повідомлення про намір укласти договір про закупівлю договір про закупівлю мав бути укладений замовником з переможцем спрощеної процедури закупівлі не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, але це могло статися і раніше, наприклад, на наступний день після оприлюднення повідомлення.
Отже, ураховуючи наведене, між позивачем та відповідачем у цій справі виникли правовідносини, що не пов`язані з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів, оскільки скаржник оскаржує рішення, оформлене протоколом, яким не було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, а лише висловлено намір щодо опублікування такої інформації.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що правовідносини, що виникли у цій справі між позивачем та відповідачем, склалися під час укладання державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд уважає, що спір у цій справі за характером правовідносин підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства. За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про необхідність розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.
#спрощені закупівлі #оборона #військова частина #Національна гвардія #бронежилети 6 класу #індивідуальне обмундирування #договір про закупівлю #переможець торгів #оскарження результатів закупівлі #адміністративний суд #господарський суд #електронна система закупівель #спори оборонних закупівель #державний контракт #публічні закупівлі #вимоги тендерної документації #учасник закупівлі #закон про оборонні закупівлі #ухвала суду #протокол визначення переможця #правовідносини закупівлі #касційна скарга #обов’язок укласти договір
