Не секрет, що закупівельники воліли б зменшити кількість обов’язків, які на них покладаються чинним законодавством. Проте, такі спроби на практиці не отримують належного схвалення контролюючими органами. Сьогодні ми будемо говорити про необхідність виконання вимог Постанови КМУ «Про ефективне використання державних коштів» від 11 жовтня 2016 р. № 710 (надалі – Постанова) такими замовниками як комунальні підприємства.
Так, пунктом 4-1 Постанови головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів передбачено забезпечити:
- обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
- оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Пунктом 4 цієї Постанови передбачені рекомендації органам місцевого самоврядування – затвердити заходи щодо ефективного та раціонального використання бюджетних коштів, а також забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Як бачимо, про комунальні підприємства в цих нормах немає згадки, і це дає підстави таким підприємствам вважати, що дія Постанови на них не поширюється. Подивимось, що про це думає ДАСУ та суд на прикладі однієї судової справи.
Судова справа розглядалася за позовом Комунального підприємства міської ради до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування висновку.
На обґрунтування позовних вимог позивач наголошував на безпідставності висновку Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, опублікованого за результатами проведення моніторингу закупівлі, посилаючись на необґрунтованості зауважень в частині, зокрема, відсутності публікації обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі. Позивач звернув увагу, що жодним нормативно-правовим актом сфери публічних закупівель на сьогодні не встановлено вимоги чи характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі. Також чинне законодавство не встановлює вимог до оформлення указаного обґрунтування, відповідно головне, щоб інформація, що містить обґрунтування містила вичерпну інформацію та була зрозуміла суспільству.
Стверджував, що відповідне обґрунтування було оприлюднено позивачем на порталі Прозорро.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.07.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023, у задоволенні позову відмовлено.
Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, з огляду на відсутність доказів у справі, що розглядається, в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного висновку, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.
Замовник, він же позивач, комунальне підприємство, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. Скаржник вважає, що судом не прийнято до уваги, що чинним законодавством не встановлені вимоги та форма оприлюднення замовником інформації, зазначеної в пункті 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів». Також судом не прийнято до уваги, що Комунальне підприємство не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а відтак не мав зобов`язання оприлюднювати інформацію відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710.
Під час розгляду скарги Верховним Судом було встановлено наступне.
З метою з’ясування наявності ознак указаних порушень органом державного фінансового контролю в ході моніторингу було надано запит замовнику щодо документального обґрунтування виконання вимог Постанови № 710 в частині оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
У відповіді замовника на запит органу державного фінансового контролю зазначено наступне: «… Обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення зазначається в річному плані. Оскільки КП ще не має власного веб-сайту, тому оприлюднює обґрунтування на ресурсі https://prozorro.gov.ua/ у розділі «Плани» шляхом розміщення вкладень до плану чи разом з оголошенням».
Моніторингом установлено, що в річному плані UA-P-2021-07-23-004385-b дана інформація відсутня. Отже, замовником надано недостовірну інформацію.
Твердження скаржника про те, що в оголошенні про проведення відкритих торгів та тендерній документації, опублікованих на сайті https://prozorro.gov.ua/ зазначені технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, очікувана вартість предмета закупівлі та розмір бюджетного призначення закупівлі, колегія суддів відхиляє, оскільки в Постанові № 710 йдеться про оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, замовником не дотримано вимог пункту 4-1 Постанови № 710 в частині оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі.
Твердження скаржника про те, що судом не прийнято до уваги, що чинним законодавством не встановлені вимоги та форма оприлюднення замовником інформації, зазначеної в пункті 4-1 Постанови № 710, колегія суддів вважає їх безпідставними, адже вимогами Постанови № 710 визначено порядок опублікування таких відомостей, зокрема, шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Щодо форми оприлюднення, то на виконання Постанови № 710 замовник зобов`язаний оприлюднити документ, якій має містити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі незалежно від форми.
Щодо посилання скаржника на те, що Комунальне підприємство не є головним розпорядником бюджетних коштів (розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктом господарювання державного сектору економіки, а відтак не мав зобов`язання оприлюднювати інформацію відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710, колегія суддів зазначає таке.
Розпорядник бюджетних коштів – це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов’язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі – БК України)).
Бюджетне асигнування – це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (пункт 6 частини першої статті 2 БК України).
Бюджетне призначення – це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункт 8 частини першої статті 2 БК України).За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина перша статті 22 БК України).
Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, – місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників (пункт 3 частини другої статті 22 БК України).
Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (пункт 3 частини п’ятої статті 22 БК України).Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (абзац перший частини шостої статті 22 БК України).
Одержувач бюджетних коштів – це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БК України).
Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем подавались до суду письмові пояснення за вих. № 43 від 07.02.2022, в яких зазначено, що для реалізації заходів, визначених рішенням п`ятої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 23.07.2021 «Про внесення змін до Комплексної програми розвитку освітньої галузі П* територіальної громади на 2021 рік зі змінами», Департаменту освіти П* міської ради доручено здійснювати фінансування Комунального підприємства на оплату продуктів харчування для забезпечення якісним, безоплатним гарячим харчуванням дітей і учнів відповідно до чинного законодавства та організації харчування інших здобувачів освіти (копія рішення додавалась до письмових пояснень).
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що замовником не дотримано вимог пункту 4-1 Постанови № 710 в частині оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.
Вдалих Вам закупівель!
