Укладення договору у спрощений спосіб

Сьогодні ми поговоримо про дещо незвичну форму укладання договорів – в спрощений спосіб. Ми звернули увагу, що така практика в закупівлях має місце бути, і тому варто про це поговорити детальніше, розглянувши умови, які є необхідними для такого оформлення відносин між суб’єктами господарювання.

Варто зазначити, що розвиток інформаційних технологій  призводить до того, що використання нових способів комунікації набуває все більшого розповсюдження. Зараз суб’єкти господарювання використовують для контактів електронну пошту, підписують документи електронними цифровими підписами, тощо, що має наслідком поширення спрощеного способу оформлення договірних відносин. Тепер договір, укладений на папері, який містить підписи сторін та відбитки їх печаток, не являється єдиним способом укладання угод.

Побачимо, як це питання регулює законодавство. 

Статтею 205 ЦКУ передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до положень статті 207 ЦКУ правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.

Читайте більше в нашому блозі:

Чи можуть тендерні вимоги перевищувати ліцензійні умови?

Суперечності в ТП учасника: як помилка у документах призвела до суду

Вимога щодо власного обладнання: чи відповідає вона ліцензійним умовам?

Чи може балансоутримувач вирішувати, хто братиме участь у тендері?

Наталія Лєжніна

Адвокат, фахівець з публічних закупівель

Медіаресурс