Погодьтеся, час від часу в практиці закупівельника є випадки, коли замовники мають намір укладати договір поза межами встановленого законодавством строку для його укладання. До того ж, досить часто строки поставки, встановлені в проекті такого договору, вже минули. Чи то уповноважена особа помилилася в розрахунках щодо строків проведення закупівлі, чи то внаслідок оскарження процедура затягнулася, але факт залишається фактом – замовник підходить до укладання договору, в якому встановлені строки поставки товару, виконання робіт, надання послуг, що вже минули. І ситуація дійсно патова, оскільки такий строк змінити не можна, адже він є істотною умовою договору. А от чи можна укладати договір по спливу строку, встановленого на укладання договору та на умовах, коли строк поставки по ньому вже минув – дізнаєтеся з цього матеріалу.
Ми будемо аналізувати судове рішення з цього питання. Нам, як консультантам, буває важко довести замовникам, що цього робити не можна. Сподіваємося, аргументована позиція суду справить на Вас належне враження та запевнить у неможливості укладання такого договору.
Замовник (позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області до ТОВ (відповідач) про стягнення пені у сумі 37 799,26 грн та судового збору у сумі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного за результатами проведення процедури закупівлі договору про закупівлю автомобільних шин від 01.04.2024, який зареєстрований та опублікований позивачем в електронній системі закупівель 02.04.2024, відповідач зобов`язався у строк до 01.04.2024 поставити товар, однак відповідач товар взагалі не поставив у зв`язку з чим позивач у листі від 16.04.2024 повідомив відповідача про дострокове припинення дії договору з 29.04.2024 відповідно до п. 11.3. договору та у листі від 29.04.2024 просив відповідача перерахувати до 09.05.2024 на рахунок позивача пеню у сумі 37 799,26 грн на підставі п. 7.3. договору за період з 02.04.2024 по 28.04.2024, однак відповідач пеню на рахунок позивача не перерахував, що стало підставою для подання до суду позову.
Рішенням суду першої інстанції в позові відмовлено. Рішення обґрунтовано відсутністю підстав для нарахування спірної суми пені через те, що договір про закупівлю автомобільних шин від 01.04.2024, за порушення умов якого її нараховано, відповідно до підпункту 4 пункту 21 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, є нікчемним у зв`язку з тим, що укладений з порушенням строку, передбаченого абзацом четвертим пункту 49 Особливостей, тобто пізніше ніж через 15 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Замовник подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що висновок суду першої інстанції про нікчемність договору про закупівлю автомобільних шин від 01.04.2024 в силу прямої вказівки, що міститься підпункту 4 пункту 21 Особливостей, суперечить положенням статті 215 Цивільного кодексу України, якими передбачено нікчемність правочину лише у випадках, передбачених законом, а не приписами інших нормативно-правових актів, у той час як обставини, на які послався суд як на підставу нікчемності Договору не передбачено положеннями статті 43 Закону України «Про публічні закупівлі» серед випадків нікчемності договору про закупівлю.
Простими словами – замовник вважає, що Особливості не можуть встановлювати випадки нікчемності правочину, оскільки вони не є законом. Натомість в Законі України «Про публічні закупівлі» відсутня така підстава нікчемності правочину, яка визначена Особливостями.
Тепер детальніше розглянемо фактичні обставин справи, для більш точного розуміння ситуації.
14.03.2024 замовник (позивач) визначив ТОВ переможцем процедури закупівлі та 14.03.2024 оприлюднив в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти з ним договір про закупівлю.
01.04.2024 між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено Договір про закупівлю автомобільних шин (далі – Договір), який зареєстрований та опублікований позивачем в електронній системі закупівель 02.04.2024. таким чином, Договір укладено по спливу 15-денного строку, встановленого для укладання договору.
Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов’язується у 2024 році поставити Товароодержувачу товар: Автомобільні шини, а Покупець – прийняти та оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором. За умовами п. 5.1. Договору строк поставки визначається у Графіку постачання (Додаток №4), що є невід’ємною частиною цього Договору. Відповідно до Графіку постачання, який є додатком № 4 до Договору, товар мав бути поставлений до 01.04.2024.
Відповідно до п. 11.3 Договору Покупець має право односторонньої відмови від цього Договору у разі: порушення Постачальником строків постачання Товару; поставки Товару неналежної якості; відсутності фінансування; інших випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України. У цьому разі Договір вважається припиненим на 10 (десятий) робочий день з моменту направлення Покупцем Постачальнику письмового повідомлення (рекомендованим листом з повідомленням) про дострокове припинення цього Договору.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим Договором.
Відповідно до пункту 7.3 Договору за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад тридцять днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено.
У листі від 16.04.2024 позивач повідомив відповідача про дострокове припинення дії Договору в односторонньому порядку з 29.04.2024 на підставі п. 11.3. Договору та повідомив, що за порушення строку поставки товару позивачем буде нараховано до стягнення пеню на підставі п. 7.3 договору в розмірі 0,1 відсотка вартості Товарів, поставку якого прострочено, за кожний день такого прострочення та у листі від 29.04.2024 позивач просив відповідача перерахувати до 09.05.2024 на рахунок позивача пеню у сумі 37 799,26 грн, нараховану за період з 02.04.2024 по 28.04.2024 (27 днів).
Позиція суду апеляційної інстанції наступна:
Як вбачається з матеріалів, відповідно до інформації про посилку за номером 20400384736381 01.04.2024 відповідач направив позивачу підписаний зі своєї сторони Договір про закупівлю автомобільних шин.
Отже, за наявними у матеріалах справи фактичними даними, підписання Договору відбулося сторонами 01.04.2024, який зареєстрований позивачем та опублікований в електронній системі закупівель 02.04.2024.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Договір укладений сторонами 01.04.2024 з порушенням строку, передбаченого абзацом четвертим пункту 49 Особливостей, тобто пізніше ніж через 15 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Підпунктом 4 пункту 21 Особливостей унормовано, що договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням строків, передбачених абзацами третім та четвертим пункту 49 цих особливостей, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
За ступенем недійсності правочину всі правочини поділяються на абсолютно недійсні з моменту їх вчинення (нікчемні) та відносно недійсні (оспорювані), які можуть бути визнані недійсними, але за певних умов.
Нікчемним (абсолютно недійсним) є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Визнання такого правочину (нікчемного) недійсним судом не вимагається. Сторони такого правочину не зобов’язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним.
З огляду на вказані положення законодавства та ураховуючи укладення спірного Договору з порушенням строку, передбаченого абзацом четвертим пункту 49 Особливостей, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що спірний Договір є нікчемним, а тому згідно з положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України він не створив юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, що свою чергу виключає можливість покладення на сторону відповідальності за порушення його умов у вигляді спірної суми пені.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника щодо того, що зазначений висновок суду першої інстанції суперечить положенням статті 215 Цивільного кодексу України, якими передбачено нікчемність правочину лише у випадках, передбачених законом, а не приписами інших нормативно-правових актів, оскільки Особливості прийнято на виконання п. 3-7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Висновок: договір, укладений по спливу строку, встановленого для його укладання, є нікчемним в силу приписів пункту 21 Особливостей.
#строк дії договору
