Усі часові рамки, визначені Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі — Закон) та Особливостями, існують для того, щоб їх дотримуватися. Однак життя — річ непередбачувана, і інколи трапляється так, що свою повсякденну роботу, якою б вона не була важливою, уповноважена особа змушена відкласти на задній план, наприклад, через хворобу.
У таких випадках може статися так, що поки уповноважена особа була тимчасово непрацездатна, за цей час встигла порушити ті чи інші строки, відведені законодавцем на вчинення певних дій. Начебто очевидно, що людина вчинила таке порушення ненавмисно, однак для аудиторів це слабкий аргумент. Їх позиція така: є строк, його потрібно дотримуватися незалежно від будь-яких обставин. Не дотримались — вчинили порушення і мусите нести за це відповідальність.
Однак, чи розділяє таку позицію аудиторів суд — дивіться далі.
У межах проведення моніторингу закупівлі за номером UA-2023-06-01-012578-a 16.08.2023 року аудитор звернувся до замовника за отриманням пояснень щодо обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат та визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.
Довідково: Відповідно до частини 5 статті 8 Закону, замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.
Враховуючи те, що запит до замовника було направлено 16.08.2023 року, відповідь на нього замовник мав надати до 21.08.2023 року включно. Однак, відповідь на зазначений вище запит ДАСУ замовник надав лише 23.08.2023 року, тобто на 5 робочий день від дати оприлюднення запиту.
Як наслідок, аудитор констатує вчинене замовником порушення в частині несвоєчасності надання інформації та документів у випадках, передбачених Законом, та зобов’язує здійснити заходи, спрямовані на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення.
Замовник же з такими висновком аудитора не погоджується та звертається до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 29.08.2023 № UA-2023-06-01-012578-а.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний висновок є протиправним, так як Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області дійшло помилкових висновків про наявність порушення у сфері публічних закупівель у спірних правовідносинах, оскільки вказане порушення не тягне негативних наслідків для процедури закупівлі, не зачіпає будь-чиїх прав, свобод та інтересів. Також, аудиторською службою не було встановлено порушень, які мають негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів та не встановлено обставин, що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року позов замовника було задоволено. Однак, з цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що уповноваженою особою для надання відповіді на запит відповідача був керівник Комунального підприємства «Білобожниця» ⎯ ОСОБА_1, який станом на день подачі запиту (16.08.2023) був відсутній на роботі у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листком непрацездатності.
Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що тимчасова непрацездатність керівника Комунального підприємства «Білобожниця» є поважною причиною надання позивачем 23.08.2023 року відповіді на запит відповідача.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки надання позивачем письмових пояснень у електронній системі закупівель на запит відповідача 23.08.2023 року, замість 21.08.2023 року, не є суттєвими, а визнання відповідачем таких несуттєвих недоліків як порушення вимог законодавства у сфері процедури закупівлі та складання оспорюваного висновку з цих підстав фактично є проявом надмірного формалізму з боку суб’єкта владних повноважень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції постановив апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2023 року у справі № 500/5822/23 без змін.
З повним рішенням суду можна ознайомитися за посиланням: https://opendatabot.ua/court/119693362-96f41320ef30a91b6533dc05ecf9875a.
Як бачимо, в даному випадку суд став на сторону замовника. Однак, тут варто зауважити, що причиною порушення строків, визначених Законом, була поважна причина, пов’язана з тимчасовою непрацездатністю особи, відповідальної за вчинення тих чи інших дій.
При цьому, тимчасова непрацездатність може бути спричинена:
- фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
- неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
- неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).
Однак, варто зазначити, що задля уникнення спірних ситуацій замовнику варто заздалегідь потурбуватися про те, аби мати можливість замінити тимчасово непрацездатну уповноважену особу іншою, що виконуватиме функції першої на час її відсутності.
Що ж стосується позиції суду, викладеної вище, то варто розуміти, що сподіватися на підтримку суду можна лише тоді, коли причина порушення строків була дійсно раптовою і такою, яку неможливо було спланувати. Наприклад, уповноважена особа отримала травму чи захворіла, і це стало причиною порушення строків. Однак, складно передбачити, якою була б позиція суду у випадку, коли у замовника було достатньо часу для заміни відсутньої уповноваженої особи та покладення її обов’язків на іншого працівника.
Більше у нашому блозі:
Що робити з електронним підписом під час звільнення?
Чи можна оголосити тендер без ПДВ, а прямий договір укласти з ПДВ
Чи є порушенням ненакладення підпису на інформацію в електронній системі закупівель?
