Ця історія має стати повчальним прикладом для тих суб’єктів, які вважають за можливе в публічному просторі висловлювати свою думку щодо діяльності тих чи інших осіб, часто думку негативну. Погодьтеся, свобода слова іноді сприймається людьми як твердження того, що дозволено говорити все, що забажаєш. Проте, на щастя, таке переконання отримує адекватну оцінку, коли справа доходить до судового розгляду.
Історія справи наступна. Проектом енергетичної безпеки (ПЕБ), який фінансувався Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та імплементувався Tetra Tech ES Inc., яка діяла як агент із закупівель для Міністерства енергетики України та Секретаріату Енергетичного Співтовариства (СЕС) в рамках Фонду підтримки енергетики України, було оголошено тендер на закупівлю труб та елементів трубопроводів шляхом запиту цінових пропозицій.
Корпорацією (надалі – Корпорація, позивач) було подано цінову пропозицію для участі в тендері, виходячи з тендерних умов, які були їм надіслані, та відповідно до своїх можливостей з поставки передбачених в тендері товарів.
Переможцем даного тендеру було обрано позивача – Корпорацію.
Громадська організація “Спілка корупційних розслідувань” (надалі – ГО, відповідач) зазначила, що провела розслідування на підставі тендеру, у якому переможцем визнано Корпорацію. Як наслідок, керівником відповідача особисто було підписано лист та скріплено печаткою організації, адресований компанії Tetra Tech ES, Inc., яка була замовником вказаного тендеру.
У листі відповідач, серед іншого, стверджував, що Корпорація є монополістом на ринку та має “ОСОБЛИВО ТІСНІ” зв`язки з державними органами, а тому ці зв`язки можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація перемагає в тендерах.
Вважаючи, що вказаним твердженням відповідачем було завдано шкоди діловій репутації позивача, зруйновано імідж та сформовано негативну громадську думку, останній звернувся до суду за захистом свої прав.
Така категорія справ має свої особливості: тягар доказування достовірності негативної інформації про позивачів покладається на відповідачів, а на позивачів покладено лише обов`язок доказування факту поширення такої інформації відповідачами.
Далі ми будемо розглядати, як суди аналізують цей лист, який ГО направила замовнику тендеру. Суди мають встановити, чи вчинив відповідач правопорушення, яке завдало шкоди честі, гідності та діловій репутації Корпорації.
Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин:
- поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
- поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Щодо поширення інформації:
Поширенням інформації вважається опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Як встановлено судами, відповідачем не спростовано факту написання та надсилання листа, який було адресовано компанії Tetra Tech ES, Inc. Так судами встановлено, що копія листа, який було адресовано компанії Tetra Tech ES Inc з печаткою Громадської організації “Спілка корупційних розслідувань” та підписом Голови правління М. Саламаги, наявний у позивача, відтак доводи відповідача про те, що такий лист не було поширено оцінено судами критично.
Щодо недостовірності інформації:
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Судами встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження зазначених у листі тверджень, також не надано доказів, які б могли підтвердити факт здійснення перевірки зазначеної інформації, а саме те, що компанія позивача є монополістом на ринку та наявність у компанії “ОСОБЛИВО ТІСНИХ” зв’язків.
Матеріали справи не містять доказів того, що компанія позивача вигравала тендери в обхід тендерних процедур та уклала прямі договори.
До того ж, суди встановили, що відносно позивача не приймалися рішення компетентними органами про визнання його монополістом, окрім цього відповідач сам у цьому ж листі вказує, що в тендері брали участь інші учасники, таким чином спростовуючи дане твердження.
Щодо змісту поширеної інформації, яка завдає шкоди:
Під негативною інформацією, зокрема, можна вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка порушує право особи на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що твердження відповідача щодо корпорації формують негативну громадську думку, руйнують імідж та репутацію позивача, а відтак є такими, що порушують право позивача на повагу до його ділової репутації.
Отже, в цій справі всі судові інстанції були одностайні. Місцевий господарський суд позов задовольнив, апеляційна інстанція рішення суду місцевого господарського суду залишила в силі та Верховний Суд не знайшов підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій.
За приписами статті 277 Цивільного кодексу України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Отже, рішенням суду було:
- зобов`язано Громадську організацію “Спілка корупційних розслідувань” спростувати недостовірну інформацію, поширену листом, що був адресований компанії Tеtra Тесh ES lnc, шляхом надсилання Tеtra Тесh ES lnc листа від Громадської організації “Спілка корупційних розслідувань” наступного змісту: Повідомляємо, що НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ інформація, яка була поширена Громадською організацією “Спілка корупційних розслідувань” в листі адресованому компанії Tеtra Тесh ES lnc про те, що Корпорація є монополістом на ринку, а також про те, що Корпорація має “ОСОБЛИВО ТІСНІ” зв’язки з державними органами, які можуть вплинути на результати торгів, за якими Корпорація перемагає в тендерах. Також НЕ ВІДПОВІДАЄ ДІЙСНОСТІ інформація про те, що завдяки “ОСОБЛИВО ТІСНИМ” зв’язкам з державними органами Корпорація в обхід тендерних процедур уклала прямі договори.
Більше у нашому блозі:
Невірний код ДК 021:2015 у тендері — нікчемний договір? Моніторинг, який закінчився судом
Продовження строку виконання робіт на прикладі одного з моніторингів ДАСУ
Помилки замовників при встановленні вимог до переможця процедури закупівлі: аналіз практика ДАСУ
Наслідки подання інформації про товар походженням з РФ у складі пропозиції: кейс ДАСУ та суду
Зміна ціни за вже поставлену електроенергію: аналіз моніторингу ДАСУ
На фото товару немає торговельної марки: право на уточнення чи автоматичне відхилення?
#Свобода слова #Ділова репутація #Громадська організація #Недостовірна інформація #Захист репутації
