Спілкування в публічних закупівлях: чому замовник не має права на іронію

Публічні закупівлі — це не лише механізм витрачання бюджетних коштів, але й процес, в якому кожен його учасник має право на професійне та поважне ставлення. Комунікація між замовником і потенційними учасниками — офіційна, прозора та публічна, і саме тому до її форми та змісту висуваються підвищені вимоги. Однак практика демонструє прикрі приклади, коли замовники та учасники дозволяють собі іронію, сарказм або неповагу у спілкуванні один з одним. Один із таких випадків стався у процедурі UA-2025-07-08-002757-a, де замовник відповідав на запитання потенційних учасників.

Нагадаємо: відповідно до пункту 54 Особливостей, замовник зобов’язаний надати відповідь на звернення, подане через електронну систему закупівель, протягом трьох днів з моменту його оприлюднення. Важливо: система не ідентифікує автора звернення, проте кожне таке питання має розглядатися як офіційне та належне, незалежно від того, хто його подає.

У вказаній закупівлі потенційні учасники поставили низку обґрунтованих і технічно коректних запитань до замовника. Наприклад:

  • Виправлення термінології: “Лябда-зонд” замість правильного “Лямбда-зонд”;
  • Уніфікація одиниць вимірювання для хладагенту;
  • Коректність найменувань операцій ремонту (“стійка” у множині);
  • Вибір моторної оливи відповідно до рекомендацій заводу-виробника — тощо.

    Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.

Анастасія Борисенко

Юрист, фахівець з публічних закупівель

Медіаресурс