Одним з найпоширеніших порушень, які допускає замовник, є поділ предмету закупівлі. Умисним він був чи випадковим, значення не має, адже відповідальність за такі дії все рівно однакова. Проте, на практиці, все ж, ми частіше зустрічаємо саме варіант випадковий, який може бути вчинений з абсолютно різних причин. Ось декілька з них:
- замовнику необхідно придбати певний предмет закупівлі (товар) на суму 170 тисяч гривень. Проте, на момент здійснення закупівлі виділили лише 50 тисяч гривень. Тож замовник, довго не міркуючи, на 50 тисяч гривень укладає прямий договір, аргументуючи свої дії тим, що на момент здійснення закупівлі сума в нього наявна «допорогова», а далі, як дадуть решту суми в розмірі 120 тисяч гривень – буде проводити відкриті торги.
- ще одна, доволі типова ситуація: замовник знає, що йому необхідно придбати певний предмет закупівлі (товар) на суму 170 тисяч гривень, проте розуміє, що товар потрібен негайно і часу на відкриті торги бракує, тож приймає рішення на 50 тисяч гривень укласти прямий договір, аби задовольнити потребу на певний час, та паралельно оголошує відкриті торги на залишок суми у розмірі 120 тисяч гривень.
Проте, варто пам’ятати, що в таких дій є наслідки. Які? Розберемось далі.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
