Сертифікація ISO в публічних закупівлях стає дедалі актуальнішою темою, адже сучасна система закупівель в Україні активно розвивається, сприяючи прозорості та конкурентності ринку. Одним із аспектів, що впливає на вибір постачальника, є вимога щодо наявності сертифікації ISO. Цей міжнародний стандарт підтверджує відповідність процесів, продукції та послуг визначеним якісним і безпечним нормам, що є важливим критерієм для багатьох замовників.
Водночас, включення вимоги про сертифікацію ISO до тендерної документації може спричинити суперечки серед учасників торгів. Антимонопольний комітет України (АМКУ) регулярно розглядає скарги щодо правомірності таких вимог, оцінюючи їх відповідність чинному законодавству та принципам добросовісної конкуренції.
Тож, у цій статті ми розповімо про те, що таке сертифікація ISO та детально розглянемо практику АМКУ щодо використання сертифікації ISO як обов’язкової вимоги у тендерних документаціях, проаналізуємо найбільш поширені аргументи сторін, типові помилки замовників та учасників, а також надамо рекомендації для уникнення конфліктних ситуацій.
Що таке сертифікація ISO?
ISO – це абревіатура, яка походить від англомовної назви Міжнародної організації зі стандартизації (International Organization for Standardization). Міжнародна організація зі стандартизації розробляє стандарти, дотримання яких гарантує, що продукти та послуги є безпечними, надійними й якісними, а виробничі процеси побудовано на використанні максимально ефективних ресурсів із мінімальним впливом на навколишнє середовище. Стандарти ISO розроблені для різноманітних сфер, серед яких: управління якістю, екологічна безпека, енергетичний менеджмент та ін.
Більшість стандартів ISO використовуються у багатьох країнах світу, в тому числі й в Україні. Українська національна версія стандартів називається ДСТУ ISO.
Чому наявність стандартів ISO в учасника важлива для замовників?
По-перше ⎯ це гарантія якості: Стандарти ISO підтверджують, що продукція або послуги учасника відповідають міжнародно визнаним стандартам якості, що знижує ризик отримання неякісного товару чи послуги.
По-друге ⎯ надійність і стабільність: Сертифікація ISO свідчить про те, що компанія має стабільні та надійні процеси управління, що забезпечують постійне дотримання високих стандартів у своїй діяльності.
По-третє ⎯ репутація і довіра: Наявність сертифікації ISO підвищує репутацію компанії-учасника в очах замовників, оскільки це свідчить про її прихильність до високих стандартів якості та безпеки.
По-четверте ⎯ це підвищення ефективності: Компанії, сертифіковані за стандартами ISO, часто мають більш ефективні та раціоналізовані процеси, що може призвести до зниження витрат і підвищення ефективності виконання замовлення.
Найбільш відомі сертифікації ISO
Серед найбільш відомих сертифікацій ISO можна виділити наступні:
ISO 9001: Система управління якістю. Один з найбільш популярних стандартів, який визначає вимоги до системи менеджменту якості в організації, що прагне постійно покращувати свої продукти і задовольняти потреби клієнтів (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 9001:2015).
ISO 14001: Система екологічного менеджменту. Цей стандарт визначає вимоги до системи управління, яка допомагає організаціям зменшувати негативний вплив на навколишнє середовище (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 14001:2015).
ISO 45001: Система управління охороною здоров’я та безпекою праці. Стандарт визначає вимоги для створення безпечних та здорових умов праці, зменшення ризиків для здоров’я та підвищення безпеки на робочих місцях (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 45001:2019).
ISO 27001: Система управління інформаційною безпекою. Цей стандарт встановлює вимоги для створення, впровадження, підтримки та постійного покращення системи управління інформаційною безпекою (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO/IEC 27001:2023).
ISO 22000: Система управління безпечністю харчових продуктів. Стандарт визначає вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, охоплюючи всі етапи харчового ланцюга (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 22000:2019).
ISO 50001: Система енергетичного менеджменту. Стандарт визначає вимоги до системи управління енергоспоживанням, що дозволяє організаціям підвищувати енергоефективність та зменшувати споживання енергії (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 50001:2020).
ISO 31000: Менеджмент ризиків. Стандарт надає принципи та керівні вказівки для управління ризиками, які можуть допомогти організаціям підвищити ефективність управління та досягнення цілей (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ ISO 31000:2018).
ISO 13485: Система управління якістю для медичних виробів. Стандарт визначає вимоги до системи менеджменту якості для організацій, які виробляють медичні вироби та надають послуги, пов’язані з ними (в Україні аналогом цього стандарту є ДСТУ EN ISO 13485:2018).
Ці сертифікації допомагають підприємствам дотримуватись високих стандартів у своїй діяльності, підвищувати якість продукції та послуг, а також забезпечувати відповідність міжнародним нормам і вимогам.
Чи є обов’язковим отримання сертифікату ISO на території України?
Ні, отримання сертифікатів ISO на території України не є обов’язковим за законодавством.
Чи можна замовнику вимагати від учасника наявність сертифіката ISO?
Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми екологічними чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації. У разі встановлення екологічних чи інших характеристик товару, роботи чи послуги замовник повинен в тендерній документації зазначити, які маркування, протоколи випробувань, декларація або сертифікати можуть підтвердити відповідність предмета закупівлі таким характеристикам.
Однак, частиною 6 статті 23 Закону передбачено, що якщо учасник не має відповідних маркувань, протоколів випробувань чи сертифікатів і не має можливості отримати їх до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій із причин, від нього не залежних, він може подати технічний паспорт на підтвердження відповідності тим же об’єктивним критеріям. Замовник зобов’язаний розглянути технічний паспорт і визначити, чи справді він підтверджує відповідність установленим вимогам, із обґрунтуванням свого рішення.
І, власне, це є ключовим в даному питанні. Як видно з вищезазначеного, замовник дійсно може вимагати від учасника процедури закупівлі наявність того чи іншого сертифіката ISO. Однак, враховуючи, що законодавством України не передбачено обов’язку проходження суб’єктами господарювання сертифікації ISO, такі вимоги досить часто оскаржуються учасниками до АМКУ.
Нижче ми розглянемо приклади таких скарг і результати їх розгляду.
Практика АМКУ
Рішення від 18.04.2024 № 6943 в закупівлі UA-2024-04-01-004633-a
Вимога тендерної документації: В складі тендерної пропозиції учасник має надати сертифікат на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2018 «Системи управління якістю».
Позиція скаржника: Скаржник не має сертифіката на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2018 «Системи управління якістю», що невиправдано усуває його від участі в закупівлі, адже даний сертифікат не характеризує товар, що закуповується (тактильну плитку), і не засвідчує якісні характеристики цього товару.
Пунктом 1.4. Додатку 3 Документації також вказано, що товар повинен відповідати вимогам ДСТУ ISO 23599:2017 «Вироби для надання допомоги сліпим і людям зі слабким зором. Тактильні індикатори пішохідної зони». У складі пропозиції учасник має надати скановані копії документів, що підтверджують якість та відповідність товару вимогам ДСТУ ISO 23599:2017 (сертифікати та/або паспорти якості).
Цей стандарт дійсно встановлює відповідні вимоги до тактильної плитки, форми, розміру, міцності тощо.
Отже, замовником вже визначено, який сертифікат/паспорт якості підтверджує технічні і якісні характеристики предмета закупівлі, а саме — сертифікат/паспорт якості на відповідність плитки вимогам ДСТУ ISO 23599:2017.
Скаржник має сертифікат ДСТУ ISO 23599:2017 від постачальника (виробника продукції) і надасть його у складі пропозиції, чим підтвердить технічні і якісні вимоги до предмета закупівлі — тактильної плитки.
В свою чергу, вимоги ДСТУ ISO 9001:2018 «Системи управління якістю» спрямовані на побудову організаційних процесів суб’єкта господарювання у спосіб, який відповідає європейським стандартам. Цей стандарт жодним чином не стосується самої продукції, зокрема тактильної плитки.
Сама по собі сертифікація займе не менше 7 робочих днів. Оскаржувана вимога замовника грубо втручається у господарську діяльність скаржника і вимагає впровадження структурних елементів і процесів компанії, які не стосуються предмета закупівлі.
ДСТУ ISO 9001:2018 «Системи управління якістю» не характеризує закуповуваний товар з технічної сторони і не засвідчує його якість. Натомість цей стандарт стосується структури й урядування організації учасника та певних її внутрішніх процесів.
Відсутність сертифіката ДСТУ ISO 9001:2018 ніяк не означає, що суб’єкт господарювання виробляє або постачає неякісну продукцію, або постачає її з порушеннями тощо. Якість товару (тактильної плитки) цілком може бути підтверджена сертифікатом або паспортом якості на відповідність вимогам ДСТУ ISO 23599:2017, що вже передбачено умовами ТД.
З огляду на викладене, скаржник просить АМКУ зобов’язати замовника внести зміни до документації.
Позиція АМКУ: Колегія АМКУ зобов’язала замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, викладених скаржником у скарзі.
Рішення від 16.03.2023 № 3267 в закупівлі UA-2023-03-03-007692-a
Вимога тендерної документації: Учасник має надати копію сертифіката на відповідність ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 «Інформаційні технології. Методи захисту інформації. Системи управління інформаційною безпекою» (чинний не менше ніж до 31.12.2023, виданий органом сертифікації, акредитованим Національним агентством з акредитації України згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності»).
Позиція скаржника: Статтею 23 Закону України «Про стандартизацію» визначено, що національні стандарти та кодекси усталеної практики застосовуються на добровільній основі, крім випадків, якщо обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Чинним законодавством України не передбачено обов’язкових вимог щодо отримання та застосування суб’єктами господарювання сертифіката ДСТУ ISO/ІЕС 27001:2015 «Інформаційні технології. Методи захисту. Системи управління інформаційною безпекою. Вимоги» при наданні послуг з планового технічного обслуговування, цілодобового спостереження за системою пожежної сигналізації об’єкта, своєчасної передачі тривожних сповіщень (у тому числі хибних), оперативного реагування на них.
Таким чином, вимога щодо надання сертифіката на відповідність ДСТУ ISO/IEC 27001:2015 «Інформаційні технології. Методи захисту інформації. Системи управління інформаційною безпекою» (чинний не менше ніж до 31.12.2023, виданий органом сертифікації, акредитованим Національним агентством з акредитації України, згідно з Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності») є необґрунтованою, дискримінаційною для нас, та такою, що порушує наші законні права і позбавляє нас можливості якісно підготувати тендерну пропозицію, яка не буде відхилена Замовником.
Отже, на підставі вищевикладеного, вважаємо вимогу незаконною, а також такою, що порушує наші охоронювані законом права та інтереси як учасника, який бажає взяти участь у процедурі закупівлі. Тому, керуючись принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо зобов’язати Замовника виключити п. 9 Додатку №2 тендерної документації.
Позиція АМКУ: Колегія АМКУ зобов’язала замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, викладених скаржником у скарзі.
Рішення від 25.04.2023 № 5365 в закупівлі UA-2023-04-11-010752-a
Вимога тендерної документації: В складі тендерної пропозиції учасник має надати:
- чинний Сертифікат системи екологічного управління на учасника торгів за стандартами ДСТУ ISO 14001:2015, виданого на ім’я учасника, та звіт (чи інший документ) про наглядовий аудит підтверджуючий чинність сертифікату;
- чинний Сертифікат системи управління охороною здоров’я та безпекою праці на учасника торгів за стандартами ДСТУ ISO 45001:2019/45001:2018, виданого на ім’я учасника, та звіт (чи інший документ) про наглядовий аудит підтверджуючий чинність сертифікату;
- чинний Сертифікат внутрішнього аудитора системи менеджменту якості відповідно до ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019/45001:2018.
Позиція скаржника: Скаржник зазначає, що замовник, оголошуючи публічну закупівлю, дискримінує учасників, у тому числі скаржника, які не мають можливості саме у такий короткий строк (9 календарних днів, з яких 2 дні вихідні) оформити та надати зазначені документи.
Наявність у учасника закупівлі зазначених сертифікатів ДСТУ ISO 9001:2015, ДСТУ ISO 14001:2015, ДСТУ ISO 45001:2019/45001:2018 в Україні не є обов’язковою. В Україні відсутні законодавчі акти, які б зобов’язували суб’єктів господарювання отримувати зазначені сертифікати.
Позиція АМКУ: Колегія АМКУ зобов’язала замовника внести зміни до тендерної документації з метою усунення порушень, викладених скаржником у скарзі.
Більше у нашому блозі:
Що робити з електронним підписом під час звільнення?
Чи можна оголосити тендер без ПДВ, а прямий договір укласти з ПДВ
Чи є порушенням ненакладення підпису на інформацію в електронній системі закупівель?
