Здійснюючи публічні закупівлі та укладаючи господарський договір за результатами здійснення такої закупівлі, замовник зазвичай прагне передбачити всі можливі ситуації та убезпечити себе: уважно готує проект договору, включає до нього штрафні санкції, відшкодування збитків тощо. Але, як свідчить практика, навіть найбільш надійний договір може мати недолік, який призводить до фатальних наслідків – визнання договору недійсним. Сьогодні спробуємо розібрати поняття недійсного договору в контексті здійснення публічних закупівель, а саме – коли, хто та в якому порядку може визнати договір недійсним та які наслідки такого визнання із правової точки зору.
Нормативно-правова база з цього питання:
- Цивільний кодекс України (глава 16 Правочини), надалі – ЦКУ;
- Господарський кодекс України (стаття 208), надалі – ГКУ;
- Постанова Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11.
Для початку зауважимо, що необхідно розмежовувати види недійсності правочинів (господарських договорів):
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
