Пунктом 29 Особливостей визначено, що у разі здійснення закупівель, визначених абзацом першим цього пункту, замовники не можуть установлювати вимоги до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом (за наявності національного стандарту для відповідного предмета закупівлі). Пряма заборона щодо встановлення вимог до предмета закупівлі, що не передбачені відповідним національним стандартом, стосується наступних предметів закупівель:
- твердого палива;
- бензину;
- дизельного пального;
- природного газу;
- газу скрапленого для автомобільного транспорту;
- газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей;
- електричної енергії.
Також, у разі проведення відкритих торгів згідно з цими особливостями для закупівлі твердого палива, бензину, дизельного пального, природного газу, газу скрапленого для автомобільного транспорту, газу скрапленого для комунально-побутового споживання та промислових цілей, електричної енергії положення пунктів 1 і 2 частини другої статті 16 Закону замовником не застосовуються.
Однак, судячи з наявної практики контролюючих органів, багато замовників, попри наявну заборону, і далі продовжують встановлювати подібні вимоги до вищевизначених предметів закупівлі.
У цьому матеріалі ми проаналізуємо практику моніторингу закупівель та наочно продемонструємо, які вимоги не варто встановлювати замовникам при здійсненні найпопулярніших закупівель, а саме: твердого палива, бензину, дизельного пального та електричної енергії.
Що не слід вимагати при закупівлі електричної енергії: аналіз практики ДАСУ Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
