Під час виконання договорів про закупівлю внаслідок зміни обставин може виникнути ситуація, коли постачальник (виконавець) прийме для себе рішення про неможливість подальшого виконання такого договору. Такий контрагент звернеться до замовника з пропозицією про розірвання договору, і замовнику треба буде вирішувати, як вчинити в такій ситуації, які документи потрібно оформити і т. д. В цьому матеріалі ми поговоримо про це детальніше.
Почнемо з того, що відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України (ЦКУ) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦКУ передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Цей принцип, закріплений у вказаних нормах ЦКУ, походить від римського права, де він звучить як pacta sunt servanda (лат.) – договори повинні виконуватись. Тому перше, що має знати замовник – розірвання договору на вимогу іншої сторони є правом замовника, а не обов’язком. У разі незгоди замовника з пропозицією про розірвання договору інша сторона має право передати спір на вирішення суду, де і буде доводити наявність достатніх підстав для своєї ініціативи. Тут ми не говоримо про одностороннє розірвання договору – це інша історія, порядок і умови для якої сторони встановлюють в договорі.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
