У процесі здійснення публічних закупівель уповноважені особи (УО) часто стикаються з ситуаціями, коли їхні рішення або дії підлягають контролю з боку Держаудитслужби України (ДАСУ). Проте, незважаючи на чітко визначені законодавчі вимоги та процедури, підхід до притягнення УО до відповідальності з боку ДАСУ може відрізнятися від судової практики.
На практиці ми бачимо, що замовники нерідко утримуються від оскарження рішень аудиторів у суді та приймають їхні умови, навіть якщо ті здаються несправедливими. Проте аналіз судової практики свідчить, що суди під час розгляду справ щодо порушень замовників застосовують більш м’який підхід щодо відповідальності, ніж ДАСУ.
Часто можна зустріти рішення, в яких, навіть незважаючи на наявність факту вчинення порушення з боку уповноваженої особи, суди обмежуються усним зауваженням без накладення штрафу. Це не означає, що до своїх обов’язків можна ставитися легковажно, проте й не варто вважати, що кожна помилка автоматично призведе до штрафу. У цій статті ми продемонструємо вам судову практику, щоб показати, який підхід застосовують суди при розгляді таких справ та винесенні рішень.
До вашої уваги Постанова Київського районного суду м. Харкова від 13.08.2024 по справі 953/6064/24.
Під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності замовника за період з 01.06.2021 по 31.12.2023 року ДАСУ було виявлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме невідхилення тендерних пропозицій, які за законом підлягали відхиленню.
Зокрема, ревізія встановила, що тендерною документацією передбачалось надання учасником інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, оформленої у вигляді довідки згідно з Додатком №2. У цьому документі необхідно було зазначити конкретні характеристики продукції, яка пропонується. Однак, учасник-переможець не заповнив цей стовпчик належним чином, що суперечило вимогам тендерної документації.
Здавалося б, це пряма підстава для відхилення тендерної пропозиції, проте уповноважена особа не відхилила таку пропозицію учасника, визначивши його переможцем та уклавши з ним договір про закупівлю від 22.03.2023 №4/03-23, за яким було сплачено коштів в загальній сумі 221756,70 гривень.
Так, вчинення даного порушення передбачає відповідальність згідно із частиною третьою статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Довідково: за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону, відповідно до частини 3 статті 164-14 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від 25 500 до 51 000 гривень. Повторно вчинені дії особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від 51 000 до 85 000 гривень.
У судовому засіданні уповноважена особа не визнала свою вину у вчиненні правопорушення та просила закрити провадження у зв’язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вона пояснила, що учасником закупівлі було детально надано всі технічні характеристики щодо кожної одиниці продукції (всього їх 32), що є предметом закупівлі. Однак інформація не була зазначена лише стосовно однієї одиниці — накопичувача.
Уповноважена особа вважає, що допущена формальна помилка не призвела до порушень у сфері публічних закупівель та загалом не вплинула на зміст тендерної пропозиції. З урахуванням положень законодавства про публічні закупівлі, які визначають формальні (несуттєві) помилки як такі, що стосуються оформлення тендерної пропозиції та не впливають на її зміст, вона не мала підстав для відхилення тендерної пропозиції.
Суд, дослідивши докази по справі та вислухавши учасників судового розгляду, дійшов до наступного висновку.
Факт вчинення адміністративного правопорушення уповноваженою особою підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, суд вважає, що в діях уповноваженої особи замовника міститься формальний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 164-14 КУпАП, тобто невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Згідно з частиною 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Разом з цим, відповідно до вимог статті 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до статті 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, цитуючи Європейський Суд, суддя зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно матеріалів адміністративної справи вбачається, що вчинене уповноваженою особою порушення є формальним і не призвело до здійснення додаткових витрат бюджету, неефективного витрачання коштів, оскільки, матеріальної шкоди її діями не спричинено.
На підставі викладеного, додержуючись принципу законності, індивідуалізації, справедливості та обґрунтованості покарання, виходячи із засад гуманності, враховуючи характер і обставини скоєного правопорушення, а також обставини, які пом’якшують покарання, те, що дане правопорушення не призвело до настання тяжких наслідків, які б могли негативно вплинути на права і свободи громадян, що свідчить про його малозначний характер, у зв`язку з чим, з огляду на дотримання принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення і заходом державного примусу, суд дійшов висновку про доцільність оголосити уповноваженій особі замовника лише усне зауваження та провадження по справі закрити, що на думку суду буде достатнім для виховання порушника в дусі додержання законів України, та для запобігання в подальшому вчиненню ним нових правопорушень.
Тож, за результатами розгляду справи суд постановив уповноважену особу замовника визнати винною в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого за частиною 3 статті 164-14 КУпАП, при цьому звільнити її від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Ця постанова демонструє відмінності в підходах ДАСУ та судів. Аудитори можуть оцінювати порушення більш формально та жорстко, тоді як суди частіше враховують реальні наслідки помилок і оцінюють їх вплив на саму процедуру закупівлі. Це важливий сигнал для уповноважених осіб: навіть при можливих помилках не варто завжди очікувати, що ваші дії будуть автоматично визнані порушеннями і призведуть до штрафу.
Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.
