В публічних закупівлях нерідко зустрічається факт поділу предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів. Щоправда, не завжди такі дії вчинені замовником умисно, іноді порушення трапляються і від незнання Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), але, як нам всім відомо – незнання закону не звільняє від відповідальності. Саме тому, в цьому матеріалі ми розглянемо приклад поділу предмета закупівлі та розберемо наслідки вчинення таких дій замовником.
Найпопулярнішим способом поділу предмету закупівлі є закупівля одного і того ж товару, робіт, або послуг за одним і тим самим кодом ДК Єдиного закупівельного словника, проте в різний час і за різними договорами. Часто так трапляється, як ми вже зазначили вище, від неуважності або неправильно планування закупівель. Коли замовник, планує закупівлі під потребу не на весь рік наперед, а задовольняє її поступово, в залежності від потреб певного періоду. Однак буває ї так, коли замовник навмисно ділить предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів, укладаючи при цьому окремі договори з різними кодами ДК, але з однаковим предметом договору. Однак, у випадку вчинення таких дій, замовнику варто пам’ятати про наслідки, які його чекають. Як приклад, до вашої уваги пропонуємо рішення Верховного Суду України у справі № 902/347/20 щодо умисного поділу предмету закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів:
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
