Приклад невдалого застосування замовником норми щодо виправлення невідповідностей

Сьогоднішній матеріал – про практику застосування Антимонопольним комітетом норми щодо виправлення невідповідностей. Тема сама по собі досить неоднозначна, тому практика застосування цієї норми дає нам можливість подивитися на це питання з різних точок зору, а точка зору АМКУ, погодьтеся, не остання в сфері публічних закупівель.

Отже, закупівля UA-2023-07-05-013258-a, рішення Комісії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 11974-р/пк-пз від 02.08.2023.

Скаржник не погоджується з рішенням замовника щодо визначення переможця з огляду на наступне. Скаржник зазначає, що 17.07.2023 Замовник розмістив у системі електронних закупівель вимогу про усунення невідповідностей, а саме – вимогу про надання документів: свідоцтва про реєстрацію та дозволу управління держпраці (за умови наявності).  Протягом встановленого строку учасник (він же переможець) надав запитувані документи. Все виглядає начебто правильно. Але інтрига цієї справи полягає в тому, що замовник такі документи у складі тендерної пропозиції не вимагав. 

Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.

Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.

Наталія Лєжніна

Адвокат, фахівець з публічних закупівель

Медіаресурс