Законодавство з публічних закупівель встановлює певні вимоги до здійснення закупівель певних предметів. Наприклад, лікарські засоби, медичні вироби та продукти харчування замовники повинні придбавати через певний алгоритм, який не можна порушити, також встановлені певні заборони на придбання товарів походженням з деяких країн. Одним словом, правил досить багато. Одним з таких правил є вимога законодавства щодо необхідності застосування норм щодо локалізації при здійсненні закупівлі певних видів товарів. Про це питання ми сьогодні і поговоримо.
Нагадаємо, що відповідно до пункту 6-1 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» встановлені особливості здійснення закупівель товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень: замовник здійснює закупівлю таких товарів, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує певний розмір, у 2025 році це – 25 відсотків.
Ця норма жодним чином не визначає, при здійсненні яких видів закупівель повинні застосовуватися встановлені вимоги до товарів, з чого можемо зробити висновок, що вид закупівлі значення не має, незалежно від обраного виду закупівлі норма пункту 6-1 має бути виконана.
Тепер ми розглянемо ситуацію, яка склалася для замовників, якщо вони мають намір придбати товари, які внесені до переліку, визначеному пунктом 6-1, за допомогою запиту пропозицій постачальників.
Так, норма пункту 57 Порядку формування та використання електронного каталогу, який затверджений Постановою КМУ від 14.09.2020 № 822 (надалі – Порядок № 822), встановлює обмеження для замовників при формуванні вимог до предмету закупівлі та / або постачальника: Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
