З початком повномасштабної війни в Україні замовники, в основному, призупинили проведення відкритих торгів: закупівлі регулювала Постанова № 169 ( а там відкритих торгів не було передбачено), потреби були всі нагальні, і взагалі майбутнє виглядало досить непередбачуваним. Проте час іде, ми намагаємося жити в тій реальності, яка є. І сьогоднішня реальність полягає в тому, що замовники знову проводять відкриті торги, керуючись при цьому Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», які затверджені Постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178 (надалі – Особливості). При проведенні відкритих торгів у замовника є право вимагати від учасників забезпечення тендерної пропозиції. Процес отримання такого забезпечення потребує витрат часу та коштів, і багато хто з замовників своїм правом вимагати тендерне забезпечення не користується. Проте час від часу такі замовники вимушені пожалкувати про своє рішення спростити життя учасникам, оскільки останні поводять себе некоректно по відношенню до замовника. Один з останніх прикладів – учасник, якого замовник визнав переможцем, повідомив про відмову від укладання договору. Якби замовник мав у своєму розпорядження забезпечення тендерної пропозиції, є припущення вважати, що поведінка переможця дещо б відрізнялася від наявної.
Саме тому поговоримо сьогодні про забезпечення тендерної пропозиції. Темою для цього матеріалу став той факт, що в нормативно-правових актах, які регулюють проведення відкритих торгів та надання забезпечення тендерної пропозиції, є певні неузгодженості. Проте давайте про все поступово.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
