При здійсненні закупівель послуг з поточного ремонту будівель і споруд у замовників можуть виникати питання: як правильно визначати предмет закупівлі? Брати до уваги загальні правила чи користувались особливим положеннями наказу Міністерства економіки № 708, встановленими для поточного ремонту?
Нагадаємо, про які норми йдеться. Так, наказ МЕ «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» від 15.04.2020 № 708 передбачає, що:
Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Так все ж таки, як правильно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту будівлі – за показником четвертої цифри чи за об’єктом, тобто цифра ДК не має принципового значення і можна обирати будь-яку?
Пошукаємо відповідей в судовій практиці. Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.