Сьогодні ми поговоримо про послідовність дій замовників при проведенні публічних закупівель, зокрема, в частині оприлюднення річного плану закупівель. Ми вже багато разів говорили про те, що план має передувати здійсненню закупівлі. Наріжним каменем в дискусіях були закупівлі без використання електронної системи закупівель, в яких технічно оприлюднення плану можливе після укладання договору. Проте, чи правильно це, ми писали в матеріалі «Спершу план, а потім договір. Але чи можна навпаки? Можна! Але спершу план. ДАСУ поставила крапку в тривалій дискусії серед закупівельників».
Сьогодні ж ми поговоримо про відкриті торги. Предметом нашої уваги стане питання оприлюднення річного плану вже після затвердження тендерної документації. Звісно, оголосити відкриті торги без оприлюднення річного плану для цієї закупівлі технічно не виявляється можливим, а от затвердити тендерну документацію без наявності плану – чому б ні? Чи все ж таки – ні?
Маємо нагоду подякувати судовій системі, рішення якої дають нам підстави робити висновки щодо поставленого питання з посиланням на законодавчі норми та позицію найвищої судової інстанції.
Отже, при розгляді у Верховному Суді справи №160/14058/21 про визнання недійсним та скасування висновку ДАСУ за результатами моніторингу, перед Верховним Судом постало таке питання:
застосовність положень абзацу 3 частини першої статті 4 Закону №922-VII (щодо здійснення закупівлі відповідно до річного плану) у разі затвердження тендерної документації датою, що передує даті опублікування цього плану або змін до нього.
Відповідаючи на це питання, перевіряючи мотиви, з яких виходили суди першої та апеляційної інстанції, та аналізуючи аргументи Східного офісу Держаудитслужби, наведені ним на спростування цих мотивів, Верховний Суд зазначає таке.
Виключно положеннями Закону №922-VIII визначаються, як порядок проведення торгів, так і процедури, що передують їхньому проведенню. Тому недотримання цієї процедури тягне за собою наслідки у вигляді вжиття уповноваженим органом заходів, у тому числі примусового характеру, передбачених законодавством, спрямованих на усунення виявлених порушень. А у разі неможливості їхнього усунення, тендер може бути визнаний таким, що не відбувся.
Аналізуючи назву статті 4 («Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель») Закону №922-VIII, місцезнаходження цієї норми у структурі нормативно-правового акта, а також її складові елементи та зміст, можна дійти висновку, що затвердження і оприлюднення річного плану є обов’язковою процедурою, що передує проведенню закупівель.
Про це також свідчить імперативність її припису щодо обов’язку замовника оприлюднити такий план в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня його затвердження.
Так, частиною другою статті 22 Закону №922-VIII установлено вимоги до тендерної документації, зокрема в частині визначення дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій, яка не може передувати як даті опублікування відповідного оголошення про закупівлі, так і даті опублікування річного плану або змін до нього.
Підсумовуючи наведене Верховний Суд дійшов висновку, що дата затвердження тендерної документації не може передувати даті оприлюднення річного плану або змін до нього, так як всі інші процедури, що безпосередньо стосуються проведення самих торгів, можливі лише після оприлюднення цього плану (змін до нього) в системі закупівель.
Все чітко, зрозуміло, і, головне – однозначно.
Вдалих Вам закупівель!
