Сьогодні ми поговоримо про моніторинг ДАСУ. Замовники, які наважуються оскаржувати висновки про результати моніторингу в судовому порядку, подекуди висувають у якості аргументу для скасування висновку відсутність підстав для його здійснення. Наскільки такі доводи сприймаються судовою системою – дізнаєтесь в цьому матеріалі.
В цій закупівлі замовник оскаржував до суду висновок моніторингу. Одним з аргументів для оскарження було те, що моніторинг було здійснено без належним правових підстав.
При цьому підставою здійснення моніторингу зазначено: повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. ДАСУ на розгляду суду подала роздруківки статей із засобів масової інформації, які слугували підставою для проведення моніторингу. Замовник же вважав здійснення моніторингу незаконним, оскільки ці роздруківки не містять відомостей про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, а посилання в цих статтях на укладання договорів з одними і тими ж підприємствами не свідчить про такі порушення, а отже не є достатньою підставою для призначення процедури моніторингу.
Справа розглядалася Верховним Судом. Ми будемо вивчати постанову Верховного Суду від 14 грудня 2023 року по справі справа №160/14058/21. На вирішення суду було винесене, серед інших, питання, щодо застосовності пункту 3 частини другої статті 8 Закону №922-VII (щодо проведення моніторингу на підставі повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель).
У касаційній скарзі Держаудитслужба посилається на те, під час вирішення спору, суди не надали належної правової оцінки та безпідставно відхилили його доводи. ДАСУ указує, що суди неправильно тлумачать правила пункту 3 частини другої статті 8 Закону №922-VIII, які необхідно застосовувати у взаємозв’язку з положеннями абзацу 7 частини другої цієї норми, оскільки для прийняття рішення про проведення перевірки достатньо лише повідомлення, оприлюдненого в засобах масової інформації. Водночас, приписи цієї норми не вимагають обов`язкового опису таких відомостей, які мають суто інформаційний характер і є лише підставою для проведення моніторингу, за результатами якого, така інформація як може бути підтверджена, так і спростована.
За правилами частини другої статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав, зокрема: повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 3). Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Що стосується питання правомірності проведення моніторингу на підставі інформації, опублікованої в ЗМІ, то Верховний Суд зазначає, що виходячи із основних завдань Державної аудиторської служби України, одним із яких є контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльність цього органу у першу чергу спрямована на оперативне та ефективне виправлення порушень, допущених при проведенні цих торгів.
Як установлено судами у цій справі, спірна закупівля здійснювалася позивачем за бюджетні кошти, що є безумовною підставою для особливого контролю з боку держави, зокрема, через органи державного фінансового контролю. У цьому аспекті необхідно згадати фіскальну функцію бюджету, що передбачає, з одного боку, забезпечення фінансовими ресурсами виконання розпорядником коштів своїх прямих управлінських функцій і соціальних завдань. З іншого боку, необхідність створення умов для ефективного розміщення і використання всіх наявних державних ресурсів і підтримання певного рівня економічної активності за мінімальних бюджетних витрат.
Моніторинг є контрольним заходом та одним з чотирьох видів державного фінансового контролю, що насамперед ставить за мету виявити порушення в конкретній закупівлі та вказати на них замовнику. Важливою особливістю моніторингу є те, що за його результатами замовник отримує можливість самостійно виправити порушення та уникнути санкцій, що є наслідком такого порушення. Тому конкретизуючи перелік підстав, за яких проводиться моніторинг, законодавець лише визначив загальний перелік випадків, за яких приймається рішення про початок процедури моніторингу. Разом з тим, безпосередній аналіз ознак, що свідчать про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель вже здійснюється у сукупності з оцінкою інформації, що може бути використана під час такої перевірки.
Аналізуючи зміст положень пункту 3 частини другої статті 8 Закону №922-VIII, Верховний Суд дійшов висновку, що указана норма не вимагає конкретизації ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, як помилково зазначили суди. Адже приписи цієї норми лише визначають випадки, за яких керівник органу державного фінансового контролю зобов’язаний прийняти рішення про проведення відповідної перевірки під час якої контролюючий орган може як виявити факти, що підтверджують ці порушення або визнати їхню відсутність.
Тобто для проведення відповідної перевірки достатньо лише наявності певної інформації в ЗМІ щодо фактів, які свідчать про порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а тому, за обставин установлених судами у цій справі, відповідач мав усі підстави для проведення моніторингу відповідно до приписів пункту 3 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII. За таких обставин, оскаржений висновок Держаудитслужби № UA-2021-02-22-006700-b в цій частині є законним і обґрунтованим.
Таким чином, спроби замовника довести в суді відсутність підстав для проведення моніторингу виявилися марними, Верховний Суд констатував право ДАСУ проводити перевірки на підставі повідомлень в ЗМІ без необхідності деталізації вчинених порушень.
Вдалих Вам закупівель!
Читате більше у нашому блозі:
Робота уповноваженої особи за сумісництвом: правові аспекти та особливості
