Особливості сплати судового збору при поданні заяв через систему «Електронний суд»

Якщо Ви належите до замовників, які тримають свою позицію у спілкуванні з контролюючими органами, то Ви вочевидь звертаєтесь до суду з позовами до аудиторів, АМКУ за захистом своїх прав. В цьому матеріалі ми розглянемо деякі особливості сплати судового збору за подання до суду як позовних заяв, так і апеляційних скарг.

Так, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, держава стимулює сторони використовувати систему «Електронний суд» для подання та отримання процесуальних документів, пов’язаних з розглядом справи в суді.

Разом з тим, час від часу між сторонами та судом виникають непорозуміння стосовно порядку розрахунку розміру судового збору за такою зниженою ставкою. Використовуючи практику Верховного Суду, сьогодні ми  розглянемо практичні ситуації з цього питання.

1. В цій справі замовник оскаржував до суду висновок моніторингу ДАСУ. Окружний адміністративний суд позовні вимоги замовника задовольнив, проте аудитори оскаржили це рішення в апеляційному порядку. Проте, в зв’язку з виявленими недоліками апеляційної скарги, апеляційний адміністративний суд ухвалою залишив без руху апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України, вказавши на необхідність сплати судового збору, у визначеному Законом України “Про судовий збір” розмірі.

Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційну скаргу подано в паперовій формі, тому судовий збір мав бути сплачений в повному розмірі.

Проте, аудитори з ухвалою апеляційного суду не погодилися, подали до суду заяву, в якій зазначено про відповідність суми сплаченого судового збору вимогам Закону України “Про судовий збір” з урахуванням частини третьої цієї ж статті Закону.

Пояснимо детальніше на цифрах:

• позивач (замовник) при поданні позову до суду сплатив судовий збір з застосуванням коефіцієнта 0,8, оскільки позов був поданий засобами електронного зв’язку. Таким чином, замість 3028 грн. позивачем при подачі позову сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн;
• ДАСУ при поданні апеляційної скарги повинна була сплатити судовий збір у розмірі 150 % від розміру судового збору за подання позову, і ДАСУ сплатила судовий збір, виходячи з суми, сплаченої позивачем, тобто 150 % від 2424,40 грн., що становить 3633, 60 грн.

Разом з тим, такі розрахунки не ґрунтуються на положеннях Закону. Апеляційна скарга Державної аудиторської служби України була подана до суду засобами поштового зв`язку, а не в електронній формі. Таким чином, апеляційний суд констатував, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на осіб, які подають процесуальні документи засобами поштового зв`язку.

Так, частиною третьою статті 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі – застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З наведеного висновується, що розрахунок судового збору із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору здійснюється саме на момент подання відповідного документа до суду і не ставиться у залежність від звернення до суду тієї чи іншою сторони у справі через систему «Електронний суд» попередньо.

Таким чином, ДАСУ повинна була сплатити за подання апеляційної скарги повний розмір судового збору тобто 3028 грн х 150% = 4542 грн, замість сплаченого 3633, 60 грн.

Детальніше – Постанова ВС від 29 жовтня 2025 року (справа №160/25474/24).

В цій справі з апеляційним судом стосовно розміру судового збору сперечався митний орган, причому з нечуваною завзятістю. Чотири рази митниця зверталася до суду з апеляційною скаргою. Три рази апеляційний суд залишав апеляційну скаргу без руху та надавав строк для усунення недоліків у вигляді доплати судового збору. Лише на четвертий раз митниця здалася, судовий збір доплатила, проте подала клопотання про поновлення строку, у якому зазначила про правильність, на її переконання, розрахунку судового збору в сумі, з огляду на предмет позову та подання апеляційних скарг через підсистему «Електронний суд».

Верховний Суд митницю підтримав. Верховний Суд, з установлених у цій справі обставин, уважав, що внаслідок помилки в обрахунку належного до сплати судового збору, допущеної апеляційним судом, неналежного розгляду клопотань про встановлення розміру судового збору, причини пропуску строку на апеляційне оскарження апеляційний суд визнав неповажними та дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ураховуючи наведені вище обставини у сукупності, колегія суддів уважає, що в цьому конкретному випадку в діях апелянта не вбачається ознак невиправданої бездіяльності чи зловживання процесуальними правами та обов’язками, а перегляд судового рішення суду першої інстанції не порушив би принципу res judicata.

Підсумовуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, що виявилось як у помилковому розрахунку належного до сплати розміру судового збору, так і передчасному висновку про неповажність наведених скаржником причин пропуску строку на апеляційне оскарження (Постанова ВС від 30 липня 2025 року (справа № 560/9900/24).

2. У цій справі  ухвалою апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення окружного адміністративного суду залишено без руху.  Скаржнику запропоновано усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання до суду документа про доплату судового збору у розмірі: 196 грн 80 коп.

На виконання вимог вказаної ухвали, апелянт через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків. У вказаній заяві апелянт просив суд відкрити апеляційне провадження у справі, наполягаючи на тому, що подавав документи через підсистему «Електронний суд», а отже має право на застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при подачі апеляційної скарги. Також, позивач стверджував, що сплаті підлягає судовий збір у розмірі: 1288,32 грн, тобто із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2684х0,4х150%x0,8). Відтак, апелянт вважав, що існує переплата судового збору, оскільки ним вже було сплачено судовий збір за подачу цієї апеляційної скарги в сумі:1416,60 грн.

Відхиляючи ці доводи скаржника та повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга була подана до суду засобами поштового зв’язку, а не в електронній формі. Відтак, судом було констатовано, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на осіб, які подають процесуальні документи засобами поштового зв`язку.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та в подальшому не заперечувалось самим відповідачем, апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку, з огляду на що суд апеляційної інстанції вірно встановив, що пониження відповідного розміру ставки судового збору не поширюється на апелянта.

Крім того, в цій справі мала місце суперечлива поведінка сторони, на що звернув увагу Верховний Суд. Верховний Суд наголошує, що відповідач зобов’язаний добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки. Це передбачено пунктами 6 та 7 частини 5 статті 44 КАС України. Зокрема, відповідач повинен виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та дотримуватися інших обов`язків, визначених законом або судом.

Ці положення КАС України зобов`язують учасників процесу діяти сумлінно. Вони повинні добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов`язки вчасно, без суттєвих затримок і зволікань, у визначені законом строки.

Дії відповідача, які виразились у  поданні до суду апеляційної інстанції заяви про усунення недоліків, в якій скаржник наголошував на переплаті судового збору та фактично відмовився усувати недоліки, визначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху в частині оплати судового збору, та подальша доплата судового збору, яка своєю чергою не була доведена до відома апеляційного суду, – вказують на суперечливу поведінку апелянта та невідповідність доктрині venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі: “non concedit venire contra factum proprium” (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці) (Постанова ВС від 23 січня 2025 року (справа №580/5745/23).

Висновки: сторона може скористатися «знижкою» при зверненні до суду та застосувати коефіцієнт 0,8 при обрахунку розміру судового збору, якщо така сторона звертається до суду через систему «Електронний суд». Разом з тим, при зверненні до суду іншим способом, судовий збір підлягає сплаті в повному розмірі, навіть якщо інша сторона скористалася своїм правом на звернення до суду засобами електронного зв’язку та застосування коефіцієнту та сплатила судовий збір в зменшеному розмірі.