Одним із найчастіших проявів дискримінації у публічних закупівлях є обмеження країни походження товару. У спробах забезпечити якість або надати перевагу відомим брендам замовники іноді формують умови, які прямо або опосередковано виключають участь постачальників з певних держав — наприклад, Китаю. Але чи є така практика правомірною? Що каже Антимонопольний комітет України?
Нагадаємо, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник зобов’язаний дотримуватися принципу недискримінації учасників. Також стаття 23 Закону встановлює, що технічні специфікації не повинні містити вимог або посилань, що обмежують конкуренцію, зокрема щодо конкретного виробника або країни походження товару (за винятком обґрунтованої необхідності).
І хоча замовник має право визначати характеристики, що забезпечують якість і відповідність потребам, він повинен обґрунтовувати будь-яке звуження кола потенційних учасників.
Приклад із практики АМКУ Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
Більше у нашому блозі:
Невірний код ДК 021:2015 у тендері — нікчемний договір? Моніторинг, який закінчився судом
Продовження строку виконання робіт на прикладі одного з моніторингів ДАСУ
Помилки замовників при встановленні вимог до переможця процедури закупівлі: аналіз практика ДАСУ
Наслідки подання інформації про товар походженням з РФ у складі пропозиції: кейс ДАСУ та суду
Зміна ціни за вже поставлену електроенергію: аналіз моніторингу ДАСУ
На фото товару немає торговельної марки: право на уточнення чи автоматичне відхилення?
Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.
