Пункт 13 Особливостей передбачає вичерпний перелік випадків, коли замовник має право здійснити закупівлю товарів, робіт чи послуг без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу (для закупівлі товарів).
Застосовуючи один з виключних випадків, наведених у цьому пункті, замовник повинен дотримуватися певних правил. Зокрема, у разі укладення договору про закупівлю відповідно до цього пункту, замовник зобов’язаний оприлюднити в електронній системі закупівель:
- не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення договору, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;
- договір про закупівлю та додатки до нього;
- обґрунтування підстави для здійснення закупівлі відповідно до цього пункту;
- отриманий від Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів, ДСНС, вищих військових навчальних закладів запит, що автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель через 90 днів з дня припинення або скасування правового режиму воєнного (у разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпункту 21 цього пункту).
Однак, іноді різні фактори можуть перешкоджати замовнику виконати певні вимоги закону. У цьому матеріалі ми розглянемо, як ДАСУ та суд оцінили ситуацію, коли замовник не оприлюднив обґрунтування за пунктом 13 Особливостей. Ми також покажемо, чи вдалося замовнику довести, що це порушення сталося через технічну помилку, а не через звичайну неуважність.
Моніторинг UA-M-2024-01-18-000042 в закупівлі UA-2024-01-02-000832-a
За результатами аналізу питання оприлюднення інформації про закупівлю встановлено, що замовник в електронній системі закупівель оприлюднив обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей 22.01.2023, на чотирнадцятий робочий день з дня укладення договору.
На запит Південного офісу Держаудитслужби від 19.01.2024 щодо порушення строку оприлюднення в електронній системі закупівель обґрунтування замовник 22.01.2024 надав пояснення, що обґрунтування підстави для здійснення закупівлі без використання електронної системи у вигляді, передбаченому Особливостями, не було опубліковано у зв’язку із технічною помилкою.
Як наслідок, ДАСУ констатує вчинене замовником порушення та зобов’язує замовника здійснити заходи щодо недопущення встановлених порушень у подальшому, а також притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Перш ніж перейти до аналізу судового рішення, звертаємо вашу увагу на те, що в своїх поясненнях, наданих ДАСУ, замовник не конкретизує, у чому саме полягає технічна помилка. Чи це був технічний збій на електронному майданчику, чи, можливо, проблема виникла з боку замовника. Незважаючи на це, замовник категорично не погоджується з висновком ДАСУ і звертається з позовом до Одеського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування цього висновку.
Так, у своєму рішенні від 09.04.2024 по справі 420/4232/24 Одеський окружний адміністративний суд зазначає наступне:
«Оскільки договір був укладений 02.01.2024, то позивач повинен був оприлюднити в електронній системі закупівель визначені пунктом 3-8 розділу X Закону №922-VIII та пунктом 13 Особливостей документи до 16.01.2024, проте здійснив це лише 22.01.2024, а отже з пропуском установленого Законом №922-VIII десятиденного строку на 4 робочих дні.
Отже, відповідач зробив правомірний висновок про порушення позивачем вимог абзацу 32 пункту 13 Особливостей та з огляду на факт оприлюднення документів в ході моніторингу цілком виправдано визначив зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, які полягали у здійсненні заходів щодо недопущення встановлених порушень у подальшому.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний позивачем висновок контролюючого органу є обґрунтованим та прийнятий правомірно і підстави для його скасування відсутні. Також цей висновок не порушує прав та інтересів позивача.
Як наслідок, суд вирішив: У задоволенні позову комунальної установи «Ц» до Південного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу відмовити в повному обсязі.»
Як бачимо, суд не бере до уваги той факт, що порушення було вчинене замовником через технічні причини. Це цілком логічно, оскільки замовник не надав жодних доказів або пояснень, які б підтверджували технічну природу помилки.
Ця ситуація є досить поширеною: замовники часто намагаються виправдати порушення, пояснюючи їх технічною помилкою, і документують це у відповідних протоколах. Однак, у більшості випадків фактичної технічної проблеми, яка могла б спричинити порушення, насправді немає. Проблема полягає в тому, що багато замовників переконані, що якщо вони, наприклад, забули вчасно оприлюднити документ, це можна вважати технічною помилкою. Проте це не відповідає дійсності.
Технічна помилка — це помилка, яка сталася через обставини, що не залежать від вас. Наприклад, ви публікували звіт у системі Prozorro, але через технічний збій на майданчику договір не було оприлюднено, хоча ви його завантажували. У такому випадку цю ситуацію дійсно можна вважати технічною помилкою. Однак, якщо ви хочете, щоб ваші аргументи були прийняті ДАСУ або судом, ви повинні подбати про наявність офіційних доказів того, що помилка сталася не з вашої вини. Для цього варто звернутися до представників вашого майданчика і отримати від них підтвердження про технічний збій. Однак, якщо ви пропустили строки на виконання дії, передбаченої законом, і склали протокол про технічну помилку, не варто розраховувати, що він допоможе відстояти вашу позицію перед аудиторами та судом.
Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.
