Метою Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) є, зокрема, забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників при здійсненні закупівель. Саме тому Закон забороняє замовникам під час складання тендерної документації посилатися на конкретні марки, виробників, процеси, що характеризують продукцію чи послуги певного суб’єкта господарювання, а також на торгові марки, патенти, типи, місце походження чи спосіб виробництва. Якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та обов’язково містити вираз «або еквівалент».
Однак із часом замовники навчилися обходити ці вимоги, складаючи тендерну документацію таким чином, щоб не згадувати конкретного виробника чи торгову марку. Водночас вимоги формулюються настільки деталізовано, що навіть непрофесіоналу стає зрозуміло, який саме товар (виробник, модель або марка) мається на увазі.
У цьому матеріалі ми розглянемо, як учасники реагують на такі дії замовників та яку позицію щодо цього займає Комісія з розгляду скарг Антимонопольного комітету України. Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
