Вчора в нашій групі в Telegram було поставлене питання щодо того, як правильно зазначати в договорі строк його дії у випадку, коли договір укладено раніше, ніж такий договір почне діяти. Всім відома така історія – коли замовники проводять закупівлі наприкінці року для потреб майбутнього, у тоді ж, наприкінці року, укладають договори, які діятимуть з 01 січня наступного року.
В такій ситуації перед замовниками постають наступні завдання – вказати строк дії договору в самому договорі та зазначити строк дії договору в ЕСЗ. Давайте розбиратися.
Законодавство України оперує різними поняттями – чинність, дійсність правочину, проте ці терміни використовуються як синоніми.
Так, статтею 203 Цивільного кодексу передбачено перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину:
- Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
- Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
- Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
- Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
- Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 215 ЦКУ визначає підстави недійсності правочину – недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою статті 203 ЦКУ, яку ми процитували вище. Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
