Всі замовники добре знають, що таке моніторинг закупівель, а більшість навіть “пощастило” з ним зустрітися. Проте перевірка закупівлі органами державного фінансового контролю для будь-якого замовника – той ще стрес, навіть якщо вона відбувається не вперше.
Практично кожен знає про те, що Держаудитслужба недавно отримала повноваження проводити перевірки так званих «прямих» договорів. Однак, як показує досвід, не завжди замовник розуміє, які саме закупівлі, здійснені за прямими договорами, можуть бути перевірені аудиторами. Більшість переконані, що під контроль ДАСУ потрапляють лише ті договори, що укладені замовником, як виняток, на підставі пункту 13 Особливостей.
В чинному закупівельному законодавстві визначаються два типи прямих договорів:
- перший тип – прямі договори, що укладаються замовниками, як виняток, на підставі пункту 13 Особливостей (вартість предмету яких становить або перевищує 100 тис. гривень для товарів і послуг, 200 тис. гривень для послуг з поточного ремонту та 1,5 млн. гривень для робіт);
- другий тип – прямі договори, що укладаються замовниками на підставі пункту 11 Особливостей (вартість предмету яких є меншою, ніж 100 тис. гривень для товарів і послуг, 200 тис. гривень для послуг з поточного ремонту та 1,5 млн. гривень для робіт).
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
