Черговий матеріал з циклу публікацій, під час яких ми вивчаємо Методичні рекомендації щодо організації закупівельної діяльності, розроблені Центром вдосконалення закупівель Київської школи економіки, буде присвячений поняттю етичних стандартів в закупівельній діяльності.
Ми знаємо, що питання етики в закупівлях законодавчо мало врегульоване. Так, статтею 5 Закону передбачені принципи здійснення публічних закупівель, а саме:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
- об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі;
- запобігання корупційним діям і зловживанням.
Крім того, цією ж статтею 5 Закону передбачені деякі положення щодо недискримінації учасників:
- учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах;
- замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом;
- замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
Очевидно, що норми носять досить узагальнюючий характер. Автори Методичних рекомендацій вважають, що замовникам варто розробити та затвердити власні етичні стандарти в закупівельній діяльності. На думку авторів, дотримання етичних стандартів дозволяє організації знизити ризики фінансових і репутаційних втрат, зміцнити довіру з боку постачальників, партнерів та клієнтів та покращити внутрішню культуру організації.
Розробники Методичних рекомендацій радять при розробці етичних стандартів в закупівельній діяльності врегулювати поведінку фахівців з публічних закупівель, зокрема щодо:
- прозорості та чесності у відносинах з потенційними постачальниками. Всі процеси закупівель повинні бути прозорими для учасників. Це означає надання всім потенційним постачальникам рівних можливостей та уникнення фаворитизму. Документація має бути зрозумілою, а критерії оцінки — чітко визначеними;
- об’єктивності та справедливості. Фахівці з публічних закупівель мають об’єктивно оцінювати всі пропозиції на основі встановлених критеріїв. Прийняті рішення повинні бути обгрунтованими, а відхилення пропозицій — аргументованими;
- відповідальності за витрати. Фахівці, які приймають рішення у сфері закупівель, повинні дотримуватися принципів раціональності та ефективності, щоб уникати зайвих витрат та забезпечувати оптимальні умови для організації;
- уникнення конфлікту інтересів. Фахівці з публічних закупівель повинні уникати ситуацій, коли їхні особисті інтереси можуть впливати на вибір постачальників. Це включає уникнення будь-яких особистих відносин із постачальниками, які можуть поставити під сумнів об’єктивність рішень;
- недопущення корупційних практик. Організація має заборонити прийняття будь-яких грошових чи негрошових подарунків, які можуть вплинути на рішення. Це може бути закріплено у вигляді внутрішніх політик, наприклад, обмеження на отримання подарунків або гостинності від постачальників;
- конфіденційності інформації. Інформація визначена конфіденційною повинна залишатися такою і використовуватися лише для прийняття рішень;
- екологічної та соціальної відповідальності. Закупівельні стандарти можуть передбачати вимоги до постачальників стосовно дотримання екологічних норм, етичних трудових практик та соціальної відповідальності.
Особливу увагу варто приділити питанню операційної незалежності фахівців з публічних закупівель та їх захисту від неправомірного впливу та тиску з боку керівництва організації. Ні для кого не секрет, що це питання є проблематичним, разом з тим така незалежність дозволяє підвищити якість проведення закупівель, що обумовлено дотриманням законодавства при їх здійсненні незважаючи на можливість вказаного тиску.
Нагадуємо, що Міністерство економіки вже зверталося до питання етичної поведінки під час закупівель, що мало наслідком прийняття Настанов: Настанови щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель та Настанови щодо етичної поведінки учасників/потенційних учасників під час участі в публічних закупівлях.
Отже, при розробці етичних стандартів можна скористатися цими Настановами щодо етичної поведінки, які розроблені Мінекономіки з метою формування загальноприйнятих норм етичної поведінки, дотримання основних принципів здійснення закупівель, запобігання можливим правопорушенням та конфлікту інтересів.
Також варто зауважити, що в Стратегії реформування системи публічних закупівель на 2024-2026 роки передбачено оновлення та нормативне закріплення правил етики поведінки суб’єктів сфери публічних закупівель.
Висновок: з огляду на те, що оновлення та правове закріплення правил етики поведінки визначено одним з пріоритетних завдань при реформуванні системи публічних закупівель, замовникам варто вже сьогодні визначити та почати імплементовувати етичні стандарти, адже це сприятиме підвищенню ефективності та доброчесності закупівельної діяльності вже в найближчому майбутньому.
#етичні стандарти #правила етичної поведінки #принципи закупівель
