Локалізація та закупівлі для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит

Питання застосування вимог щодо наявності ступеня локалізації виробництва товарів у період дії воєнного стану практично залишається одним із найбільш  чутливих для замовників. З одного боку, пункт 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює обов’язковість дотримання локалізаційних вимог для визначеного переліку товарів. З іншого — пункт 3 Особливостей передбачає низку винятків, зокрема у разі здійснення закупівлі товарів для потреб Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача.

Саме співвідношення загального правила та винятку з нього стає предметом перевірки під час моніторингів Державної аудиторської служби України. Практика свідчить, що ключовим у таких спорах є не декларативне посилання на оборонну потребу, а належне документальне підтвердження факту запиту та передачі товару. Далі розглянемо декілька показових прикладів моніторингів, які демонструють підхід контролюючого органу до оцінки правомірності застосування цього винятку.

Щоб швидко знайти релевантні висновки ДАСУ або рішення АМКУ щодо аналогічної ситуації, рекомендую скористатися Clarity App.

#локалізація закупівлі для оборони #закупівлі для Збройних Сил України #винятки з локалізації публічні закупівлі #особливості закупівель під час воєнного стану #документальне підтвердження запиту військових #правомірність застосування винятків закупівлі #локалізація виробництва товарів закон #пункт 6-1 розділу X закон закупівлі #підтвердження ступеня локалізації порядку №861 #публічні закупівлі для правоохоронних органів #офіційні закупівлі для військових формувань #моніторинг Держаудитслужби закупівлі #сертифікат відповідності ISO 9001 закупівля #практика застосування винятків локалізація #запит від Збройних Сил документально підтверджений #правова позиція замовника локалізація