Ми неодноразово готували матеріали щодо локалізації, розбираючи детально цю норму, наприклад «Локалізація: ключові аспекти» та «Хто і як має підтверджувати ступінь локалізації виробництва». Сьогодні хочемо розповісти Вам про одне з рішень Антимонопольного комітету щодо розгляду скарг у закупівлі UA-2022-10-11-004025-a, яке викликає подив з огляду на досить дивний підхід Органу оскарження до питання застосування локалізації.
Отже, рішення АМКУ № 7604-р/пк-пз від 21.12.2022. Замовник здійснював закупівлю товару, який включений до переліку товарів згідно з пунктом 6-1 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон), зокрема – насоси та компресори. Згідно з пунктом 6-1 Закону замовник здійснює закупівлю цих товарів, виключно якщо ступінь їх локалізації виробництва дорівнює або перевищує певний встановлений рівень (від 10 % до 40 %). Так, у 2022 році рівень локалізації становив 10 %. Відповідно до положень абзацу другого п.п.4 п.6-1 Розділу X Закону, цей пункт не застосовується до закупівель, які підпадають під дію положень Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, а також положень про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
