Нагадаємо, поняття локалізації було запроваджене в закупівельне законодавство Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16 грудня 2021 року № 1977-IX, який набрав чинності 14.07.2022. Відтоді всі сторони, залучені до процесу закупівель, опинилися в новій реальності. Розглянемо окремі аспекти такої реальності.
Що передбачає локалізація? Так, пунктом 6-1 розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлено особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а саме – замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році – 10 відсотків; у 2023 році – 15 відсотків; у 2024 році – 20 відсотків; у 2025 році – 25 відсотків; у 2026 році – 30 відсотків; у 2027 році – 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту – 40 відсотків.
Як бачимо, основна умова для здійснення закупівлі – це наявність підтвердженого ступеня локалізації у предмету, який закуповується. Тож розглянемо, як і хто має підтвердити ступінь локалізації.
Пунктом 6-1 Розділу Х Закону передбачено, що ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
