У процесі публічних закупівель учасники іноді допускають помилки в документації, які на перший погляд здаються незначними. Однак, для замовника рішення визнати таку помилку несуттєвою може мати серйозні наслідки, зокрема в разі перевірки закупівлі Державною аудиторською службою України (ДАСУ). Відповідальність за оцінку помилок лягає на замовника, але критерії, які він застосовує, не завжди збігаються з підходом ДАСУ.
У цій статті ми розглянемо, як формальне ставлення до помилок може обернутися суттєвими проблемами для замовника, які наслідки може спричинити визнання помилки несуттєвою, а також як уникнути ризиків, пов’язаних із різним трактуванням цього питання.
Спершу варто розпочати із того, що пунктом 19 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що в тендерній документації зазначається, зокрема, опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їхніх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме технічні помилки та описки.
Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
