В цьому матеріалі ми познайомимо Вас з найсвіжішою практикою Верховного Суду щодо документального підтвердження якості поставленого товару: розглянемо, які нормативно-правові акти діють в цій сфері, які вимоги висуваються до якості та якими документами може бути підтверджена якість товару, що постачається.
В цій справі замовник оскаржив до суду вимогу Державної аудиторської служби щодо усунення порушень, виявлених в результаті здійснення перевірки з метою дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель та інших нормативно-правових актів. Підставою для проведення перевірки було виникнення потреби у документальній та фактичній перевірці питань, які не можуть бути перевірені під час моніторингу процедури закупівлі.
За результатами перевірки закупівель контролюючим органом складено акт перевірки, за висновками якого встановлено, що в порушення пункту 2.1, 2.3, 5.5 Договору про закупівлю товару (далі – Договір № 253), укладеного між замовником та постачальником, розділів 4, 5, 6 Національного стандарту України ДСТУ EN 13537:2008 «Мішки спальні. Вимоги» (EN 13537:2002, IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 04 серпня 2008 року № 268, частин першої, другої статті 526 та частини першої статті 629 Цивільного кодексу України, частин першої, другої статті 193 Господарського кодексу України, замовником перераховано кошти за товар (спальні мішки), якість якого не підтверджена сертифікатом якості і, як наслідок, міському бюджету завдано матеріальної шкоди.
Отже, основні претензії аудиторів зводилися до порушення під час здійснення закупівлі законодавчо встановлених вимог щодо якості поставленого товару, а саме – спальних мішків.
Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано вимоги Західного офісу Держаудитслужби, викладені в листі «Про усунення виявлених порушень».
Суд першої інстанції виходив з того, що той факт, що ТОВ (постачальник) надав сертифікат відповідності на серійне виготовлення спальних мішків з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, виданий ДП «Львівстандартметрологія», замість необхідного сертифікату якості, як це передбачено підпунктом 2.3 пункту 2 Договору № 253, не свідчить про неякість самого товару. При цьому, сертифікат відповідності № UA021.00214-22, виданий ДП «Львівстандартметрологія», є чинним та таким, що в судовому порядку не оспорюється. Більш того, ані в акті перевірки, ані у вимозі контролюючим органом не вказується на істотність порушень вимог щодо якості товару та не надано жодного фактичного доказу, який би підтверджував дану обставину.
Суд першої інстанції наголосив, що в Договорі не надано конкретних технічних вимог та вимог якості до товару, а у підпункті 2.1 пункту 2 цього Договору має місце формулювання «повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідатиме чинним нормам якості для товару даного виду». Натомість державні підприємства, які надають послуги з сертифікації товару та підтвердження відповідності товару вимогам державних стандартів, видають документ про відповідність (сертифікат відповідності), а такого поняття у їх роботі, як сертифікат якості – немає. Відтак, суд першої інстанції уважає, що у спірних правовідносинах ТОВ було надано з товаром документ (сертифікат відповідності), який має більш значний підтверджуючий статус, ніж самостійно виданий сертифікат якості.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби задоволено. Рішення окружного адміністративного суду скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 2.3 Договору визначено, що на підтвердження якості товару ТОВ повинен надати сертифікат якості, а згідно з пунктом 6.3.3 цього договору постачальник зобов’язаний надавати разом з товаром супроводжувальні документи, визначені п.2.3 цього договору, а тому надання товариством сертифікату відповідності не є документом, який підтверджує якість товару.
Ця справа надійшла на розгляд суду касаційної інстанції.
Щодо висновків ДАСУ, які також підтримані судом апеляційної інстанції, про істотне порушення якості товару (надання постачальником сертифікату відповідності замість сертифікату якості та невідповідність вимогам маркування товару), Верховний Суд вважає за доцільне зазначити таке.
Верховний Суд звертає увагу, що за загальним поняттям якість товару – це сукупність властивостей продукції, які обумовлюють її придатність задовольнити певні потреби відповідно до призначення. Поряд з цим, нормами чинного законодавства України не передбачено конкретного (єдиного) документа, який підтверджує якість товару, оскільки указане прямо залежить від волі замовника та установлених ним необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик товару (предмета закупівлі). Для підтвердження якості товару продавець може надати будь-який документ, у якому вказані основні споживчі показники якості та/або нормативні документи зі стандартизації (ДСТУ/ТУ). Саме в цьому контексті якість окремих видів товару посвідчується відповідними документами, які підтверджуються свідоцтвом та/або сертифікатом відповідності, сертифікатом якості чи паспортом якості товару, чинність яких регулюється законодавчими нормами та видаються відповідними державними органами.
Так, законодавцем не визначено офіційного поняття терміну «сертифікат якості», проте за загальним тлумаченням сертифікат якості – це письмовий документ, складений у довільній формі та виданий виробником товару (продукції), щоб підтвердити відповідність виробленого ним товару (продукції) вимогам, які висуваються до якості такого товару (продукції).
Водночас, відповідно до положень Закону України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (далі – Закон № 124-VIII) сертифікація – підтвердження відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або персоналу. В Україні встановлено два види сертифікації: добровільна сертифікація продукції, процесів, послуг, систем або персоналу; обов’язкова оцінка відповідності продукції вимогам технічних регламентів (при використанні модулів оцінки відповідності, які передбачають залучення органів з сертифікації).
Органом, уповноваженим з питань технічного регулювання та споживчої політики є Міністерство економіки України, у структурі якого діють визначені державні підприємства, які виконують функції національного органу стандартизації (орган оцінки відповідності).
Абзац десятий частини першої статті 1 Закону № 124-VIII установлює, що документ про відповідність – декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі сертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності.
При цьому, сертифікат відповідності – документ, що виданий для підтвердження того, що продукція, система якості, система управління якістю, система управління довкіллям, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, визначеного чинним законодавством (ДСТУ, ТУ, ТОСТ та ін.).
З наведеного вище висновується, що сертифікат якості і сертифікат відповідності це документи, які підтверджують відповідність товару (продукції) вимогам нормативного документа.
Головна відмінність між цими документами є суб`єкт його видання. Так, сертифікат відповідності може бути виданий тільки спеціальним органом оцінки відповідності, який є сторонньою незалежною організацією по відношенню до виробника. Вимоги до оформлення і змісту сертифікату відповідності регламентовані окремими нормативними документами (зокрема ДСТУ EN ISO/ІЕС та ін.).
Поряд з цим, сертифікат якості видається безпосередньо організацією-виробником продукції/товару і вимоги до його оформлення та змісту можуть бути викладені у нормативному документі на продукцію (товар) або встановлені у відповідному договорі.
Повертаючись до обставин цієї справи та враховуючи той факт, що замовником, у Специфікації (Додаток 1) до Договору ніяких технічних умов чи норм якості до товару (спальні мішки) не визначено, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ТОВ було надано замовнику разом з товаром належний документ стосовно якості товару, а саме: сертифікат відповідності № UA021.00214-22 на серійне виготовлення спальних мішків з 21 листопада 2022 року до 06 грудня 2023 року, виданий ДП «Львівстандартметрологія». При цьому, такий сертифікат відповідає змісту та меті вимоги про надання документів на підтвердження якості відповідного товару.
Висновок: за відсутності в договорі про закупівлю товару окремих вимог щодо документального підтвердження якості поставленого товару, постачальником можуть бути надані як сертифікат якості, так і сертифікат відповідності як документи, які підтверджують відповідність товару (продукції) вимогам нормативного документа.
Вдалих Вам закупівель!
Читайте більше в нашому блозі:
Порушення під час розгляду тендерної пропозиції — ненадання можливості на усунення невідповідностей
Вимога щодо власного обладнання: чи відповідає вона ліцензійним умовам?
Суд визнав правопорушення малозначним: УО не оштрафували за помилку в закупівлі
Розбіжність в інформації, розміщеній замовником в оголошенні та ТД: позиція ДАСУ
#Якість товару #Сертифікат якості #Сертифікат відповідності #Судова практика #Верховний суд
