Ціни на матеріальні ресурси – дискусії щодо цієї теми не вщухають, мабуть, з моменту внесення відповідних змін до Закону України «Про публічні закупівлі».
Для тих, хто раптом не розуміє, про що йдеться, нагадаємо: 23 жовтня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)». Цей закон, зокрема, змінив редакцію статей 10 та 41 Закону України «Про публічні закупівлі», встановивши обов’язок для замовників у разі здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва включати до проєкту договору про закупівлю додаток, що містить інформацію про ціни на матеріальні ресурси. Після здійснення такої закупівлі замовники мають оприлюднювати договір про закупівлю та всі додатки до нього (у тому числі документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси) у машинозчитувальному форматі.
Причиною жвавих дискусій серед закупівельників є те, що кожен сприймає цю норму по-різному. Найбільша проблема полягає в тому, що позиція ДАСУ щодо її застосування кардинально відрізняється від позиції Мінекономіки. Ба більше, бачення аудиторів щодо цієї норми не має нічого спільного з положеннями Закону.
Проте давайте розберемося з усім по порядку. Повний доступ до запису можливий лише для користувачів з активною підпискою. Увійдіть у свій особистий кабінет або зареєструйтесь, щоб оформити підписку.
