Моніторинг закупівель — звична практика. Саме таким чином аудитори перевіряють, чи дотримується замовник вимог законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення закупівель.
Здавалося б, мета ДАСУ — запобігати порушенням та вказувати замовникам на недоліки. Проте досить часто складається враження, що єдина ціль ДАСУ — знайти порушення, навіть там, де його фактично немає.
Більшість замовників сприймають висновки ДАСУ як беззаперечну істину, яка не містить помилок. Однак аудитори — теж люди, і вони також можуть помилятися. Проте ціна помилки з боку ДАСУ є надто високою для замовника, а тому такі помилки, на нашу думку, є неприпустимими.
Саме тому замовникам варто уважно аналізувати висновки ДАСУ, не сприймати їх беззастережно, а також своєчасно реагувати та вміти захищати свої інтереси в межах чинного законодавства.
У цьому матеріалі ми покажемо:
- яким подекуди є рівень підготовки працівників контролюючого органу;
- приклади необґрунтованих висновків;
- та найголовніше — як замовнику грамотно реагувати на такі дії та захищати себе.
Так, під час моніторингу однієї з процедур закупівлі за номером UA-2025-04-03-002845-a аудитор звертається до замовника з таким запитанням:
«Просимо пояснити, чому в оголошенні про проведення відкритих торгів в електронних полях не зазначено мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, чим порушено вимогу пункту 8 частини 2 статті 21 Закону та, як наслідок, пункт 26 Особливостей».
У відповідь замовник надає таке пояснення:
«Повідомляємо наступне: відповідно до наказу Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 “Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі” (далі — Порядок), розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих у системі, а також шляхом завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце. У тендерній документації зазначено мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції».
Початок відповіді цілком логічний. Замовник зазначає, що всю необхідну інформацію, що стосується відкритих торгів, він подає шляхом заповнення електронних полів, передбачених системою. І це дійсно так.
Однак за результатами моніторингу аудитор складає висновок, у якому зазначає:
«Крім того, у ході моніторингу встановлено, що в оголошенні про проведення відкритих торгів замовником в електронних полях не внесена інформація про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції, чим порушено вимогу пункту 8 частини другої статті 21 Закону. За результатами аналізу встановлено порушення вимог пункту 8 частини другої статті 21 Закону та пункту 3 Порядку № 1082».
Як результат — замовник скасовує закупівлю через неможливість усунути виявлене порушення. Але чи справді порушення було?
Насправді — ні. І пояснимо чому. Відомо, що інформація про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, зазначається в електронній системі автоматично. Тобто замовник самостійно цю інформацію не заповнює — вона генерується системою без його втручання.
Отже, технічно замовник не міг не внести цю інформацію — вона мала бути в системі обов’язково.
Щоб це підтвердити, ми проаналізували вказану закупівлю. І, звісно, у формі оголошення знайшли інформацію про мову подання пропозицій, яку, з невідомих причин, не вдалося виявити представникам ДАСУ.
Чому так сталося?
Все доволі просто. Аудитори, ймовірно, не знали, що команда Prozorro давно впровадила нову версію дизайну сторінки закупівлі. Ця версія істотно відрізняється від попередньої, зокрема тим, що відображає більше інформації. У тому числі — інформацію про мову, якою учасники мають подавати пропозиції.
Це не перший випадок, коли аудитори не змогли знайти відомості, які насправді відображаються в електронній системі.
Саме тому замовнику слід уважно читати висновки ДАСУ та перевіряти їх на предмет правомірності.
У цьому ж випадку замовник просто погодився з висновком і скасував процедуру закупівлі. Хоча йому варто було скористатися правом подати заперечення до висновку аудитора, чітко вказавши на його помилковість. Адже законодавство спеціально передбачає механізм надання заперечень, щоб замовник міг висловити свою незгоду з висновками ДАСУ.
Читайте більше в нашому блозі:
Порушення під час розгляду тендерної пропозиції — ненадання можливості на усунення невідповідностей
Вимога щодо власного обладнання: чи відповідає вона ліцензійним умовам?
Суд визнав правопорушення малозначним: УО не оштрафували за помилку в закупівлі
Розбіжність в інформації, розміщеній замовником в оголошенні та ТД: позиція ДАСУ
#мова подання тендерної пропозиції #моніторинг #ДАСУ #аудитор #помилковий висновок
