Громадські організації в Україні час від часу звертаються до замовників з інформаційними запитами для забезпечення прозорості й контролю за використанням публічних коштів. Проте виникає питання: чи зобов’язаний замовник надавати відповіді на такі запити? Законодавство у сфері публічних закупівель та законодавство щодо розгляду звернень мають свої особливості, що можуть впливати на обсяг обов’язків замовника в таких випадках. У цій статті розглянемо, коли саме замовник має надавати відповіді, а також які нюанси варто врахувати при роботі з запитами від громадських організацій.
Варто розпочати з того, що здійснення державного регулювання та контролю у сфері закупівель визначено у статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон). В свою чергу, частиною 5 цієї статті передбачено можливість здійснення громадського контролю за публічними закупівлями.
Громадський контроль забезпечується через вільний доступ до всієї інформації щодо публічних закупівель, яка підлягає оприлюдненню відповідно до цього Закону, зокрема шляхом здійснення аналізу і моніторингу інформації, розміщеної в електронній системі закупівель, а також шляхом інформування через електронну систему закупівель або письмово органи, що уповноважені здійснювати контроль, про виявлені ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Разом з тим, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Залучення громадськості до здійснення контролю у сфері закупівель здійснюється відповідно до:
- Закону України «Про громадські об’єднання»;
- Закону України «Про звернення громадян»;
- Закону України «Про доступ до публічної інформації»;
- Закону України «Про інформацію»;
- Закону України «Про відкритість використання публічних коштів».
Громадяни і громадські організації та їх спілки не мають права втручатися у процедуру закупівлі/спрощену закупівлю.
Законодавча база для надання інформації на запити громадських організацій
Відповідь на запити громадських організацій регламентується двома основними законами:
Закон України «Про доступ до публічної інформації» – цей закон визначає, що кожен громадянин чи юридична особа має право звертатися до органів влади із запитом на публічну інформацію, зокрема щодо публічних закупівель, витрат бюджетних коштів тощо. Цей закон зобов’язує замовника надавати відповідь на запити, подані у порядку, визначеному законодавством.
Закон України «Про звернення громадян» – цей нормативно-правовий акт регламентує порядок розгляду звернень громадян і громадських організацій, які виступають як громадські об’єднання. В межах цього закону громадські організації можуть надсилати звернення, що мають вигляд заяв, пропозицій чи скарг.
Таким чином, якщо запит від громадської організації відповідає вимогам одного із цих законів, замовник зобов’язаний розглянути його та надати відповідь.
Строки надання відповіді на запити
Часові рамки для відповіді на запит залежать від того, чи подано його як запит на публічну інформацію, чи як звернення громадян. Розглянемо ці строки докладніше:
1. Запит на публічну інформацію (регулюється Законом «Про доступ до публічної інформації»):
Строк на відповідь: 5 робочих днів з дня отримання запиту.
Продовження строку: якщо запит стосується значного обсягу інформації або вимагає додаткового пошуку, строк може бути подовжений до 20 робочих днів. Замовник зобов’язаний обґрунтувати причину подовження строку та повідомити заявника про новий термін.
2. Звернення громадян (регулюється Законом «Про звернення громадян»):
Строк на відповідь: не більше одного місяця від дня їх надходження.
Продовження строку: у разі складності питання строк може бути продовжений до 45 днів, але замовник має обґрунтувати причину продовження та повідомити заявника про це.
Наслідки ненадання відповіді замовником на запит громадської організації
Ненадання відповіді на запит від громадської організації може мати для замовника певні наслідки.
По-перше, відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
По-друге, відмова або ігнорування запиту може призвести до інших правових і репутаційних наслідків.
Якщо замовник не надає відповідь, громадська організація має право звернутися із відповідним запитом до Державної аудиторської служби України (ДАСУ). ДАСУ розглядає такі звернення як частину свого контролю за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель та використанням бюджетних коштів. Це може призвести до додаткових перевірок діяльності замовника, зокрема, щодо інших аспектів проведених закупівель.
Ненадання відповіді також може мати негативний вплив на імідж замовника, що є особливо важливим для органів, які залучаються до державних закупівель або використовують бюджетні кошти. Громадські організації можуть опублікувати факт відмови у відповіді як свідчення непрозорості, що в подальшому може привернути увагу медіа або інших контролюючих органів.
Таким чином, уникнення відповіді на запити громадських організацій несе ризики. Відповіді на такі запити допомагають замовнику зберігати відкритість та уникати зайвої уваги з боку контролюючих органів.
Висновки
Отже, замовник дійсно зобов’язаний відповідати на запити від громадських організацій, якщо вони відповідають вимогам законів «Про доступ до публічної інформації» або «Про звернення громадян». Строки надання відповіді залежать від типу звернення, а законодавство передбачає обґрунтовані причини для подовження строків у разі складності запиту.
Надання інформації громадським організаціям сприяє підвищенню прозорості, що є важливим елементом сучасних публічних закупівель та використання бюджетних коштів. Дотримання цих норм допомагає забезпечити якісну співпрацю між громадськістю та органами влади, створюючи платформу для ефективного громадського контролю та зміцнення довіри до роботи державних органів.
