Сьогодні ми продовжимо розглядати питання внесення змін до істотних умов договору про закупівлю. Акцент нашої уваги зосередимо на деяких аспектах практичного застосування пункту 19 Особливостей, а точніше – підпункту 4 пункту 19, яким передбачено, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю можливе у разі:
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Ми вже говорили про дію форс-мажорних обставин, а сьогодні будемо говорити про інші об’єктивні обставини, які можуть спонукати сторони внести зміни до договору про закупівлю в частині продовження строку дії договору / строку виконання зобов’язань.
Як відомо, найкраще, що може зробити закупівельник, – це вивчати досвід інших замовників з тим, щоб вміти аналізувати і кваліфікувати ситуації, які трапляються в закупівельній діяльності. Тому ми так і зробимо – будемо вивчати практику. А оскільки ваша покірна слуга – юрист, то практику ми будемо вивчати судову.
Судова справа виникла за позовом контрагента замовника, який намагався в судовому порядку змусити замовника укласти з ним додаткову угоду про продовження строків виконання зобов’язань за договором надання послуг з ремонту і технічного обслуговування літальних апаратів. Аргументи виконавця зводилися до того, що виникли істотні зміни обставин (підвищення офіційного курсу гривні за один долар США внаслідок збройної агресії російської федерації проти України), на підставі яких позивач має право вимагати у відповідача внести зміни до договору про закупівлю за державні кошти в частині зміни строків виконання зобов’язань. Більше того, виконавець надав замовнику сертифікат торгово-промислової палати на підтвердження істотної зміни обставин.
Суд першої інстанції в позові відмовив. Відмовляючи у задоволенні позову, суд встановив, що вимога про внесення змін до договору в частині продовження строків виконання робіт не є належним та ефективним способом захисту прав позивача. За висновком суду, дана позовна заява фактично спрямована не на внесення змін до договору з метою його виконання, а на усунення підстав для відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт.
Коментар: цілком слушна позиція суду – якщо замовник укладає додаткову угоду про продовження строку виконання зобов’язань, він цим самим звільняє виконавця від відповідальності за порушення строків.
У цій справі не лише судами попередніх інстанцій, але й Верховним Судом було зроблено цілий ряд висновків, які ми маємо собі занотувати:
- Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», обов’язковими для застосування на всій території України є методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень. Водночас, зазначений Закон не містить положень про надання ТПП повноважень з видачі висновків на підтвердження істотної зміни обставин, якими сторони керувались під час укладення договорів.
Правова оцінка, наведена у висновку ТПП, відображає думку його автора (авторів), а не обставини чи докази у справі, і не є обов’язковою для суду. Саме по собі підвищення курсу гривні не є безумовною підставою для внесення змін до договору, оскільки наявність причинно-наслідкового зв’язку між цим фактом і неможливістю виконання зобов’язань підлягає з’ясуванню в загальному порядку.
Коментар: контрагент може надати сертифікат ТПП як підтвердження об’єктивних обставин, проте це не звільняє його від доведення впливу цих обставин на можливість виконання зобов’язань.
- Верховний Суд зазначив, що позивач не довів причинно-наслідковий зв’язок між зміною курсу і продовженням строку ремонту.
- Зміна умов договору має здійснюватися за згодою обох сторін. Закон «Про публічні закупівлі» не передбачає обов’язкове продовження строку дії договору на вимогу однієї із сторін, у тому числі шляхом звернення до суду.
- Верховний Суд погодився з тим, що позивач мав передбачити можливі труднощі, зокрема зміну курсу гривні, оскільки на момент укладення договору вже було запроваджено воєнний стан.
Позивач, укладаючи договір, зобов’язався виконати його умови у встановлені строки, усвідомлюючи можливі ризики.
Відповідно до статей 42, 44 ГК України, підприємництво – це діяльність, що здійснюється на власний ризик. Тому суб’єкт господарювання повинен самостійно оцінювати ризики й приймати рішення, зважаючи на можливі наслідки.
Висновки:
Щоб замовник добровільно погодився на пропозицію виконавця щодо внесення змін до договору (в частині продовження строків виконання зобов’язань), виконавець має:
- надати документально підтверджені докази істотної зміни обставин, що настали після укладення договору;
- довести наявність причинно-наслідкового зв’язку між цими обставинами та неможливістю виконати зобов’язання вчасно.
Замовник має право відмовити у продовженні строків та вимагати сплати штрафних санкцій, як передбачено договором.
#договір #судова практика #ТПП #виконавець #строки виконання #зміни до говору
